Підгорецький замок — це архітектурна пам’ятка XVII століття, яскравий приклад ренесансного зодчества, що за красою та величністю нічим не поступається кращим спорудам «старої» Європи. Підгорецький замок — це невід’ємна частина надзвичайно відомого в туристичних колах маршруту «Золота підкова Львівщини».

За формою замок є схожим на квадрат, довжина котрого становить близько ста метрів. З східної, західної та південної сторін споруду оточують бастіони-п’ятикутники. Це приклад рідкісного, але дуже вдалого поєднання замку зі спорудами оборонного характеру. В цілях захисту, навколо замку вирито глибокий рів. Цікавими є дві оздоблені великі арки з двома колонами, що зустрічають відвідувачів при в’їзді, а північна тераса вражає своїм пишним обрамленням. Також замок був обсаджений чудовим класичним італійським парком, який, на жаль, не зберігся до наших днів.

Підгорецький замок, Львівська область

Підгорецький замок

Екскурс в історію


Історики датують цю пам’ятку 1530 роком і сходяться на тому, що на місці сучасної споруди існували колись древні оборонні укріплення. Цілком ймовірно, що замок отримав назву Підгородецького завдяки тому, що першими його власниками була родина Підгородецьких. Століттям пізніше, у 1633 році замок придбав великий коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конецпольський, який почав облаштовувати замок на свій лад. До мистецького процесу були залучені відомі в усій Європі люди: архітектор фортець сеньйор Гійом Лавасер де Боплан та проектор Андреа дель Аква. Ремонтні роботи велись близько п’яти років, основними будівельними матеріалами виступали цегла та камінь.

З великою честю та почтом в 1646 році вступив на поріг замку король Речі Посполитої Владислав Четвертий. На жаль, визвольна війна під керівництвом Богдана Хмельницького не принесла замку нічого хорошого, адже йому в значній мірі було завдано збитків. Ремонтні роботи розпочав новий власник Підгорецького замку, який, до слова, отримав його в подарунок. Серйозної шкоди знову відродженому замку завдали набіги татарських орд.

Львівщина, Підгорецький замок

Підгорецький замок на Львівщині

Підгорецький замок у XVIII ст.: розквіт та занепад


У 1720 році замок став власністю роду Жевуських з якими він зазнав як і горя, так і радості. Вацлав Жевуський значно поліпшив стан Підгорецького замку: провів значні відновлювані роботи, добудував третій поверх та заїжджий двір, багато чисельні кімнати та коридори наповнились рідкісними творами мистецтва. До прикладу, в одній лише столовій налічувалось близько 70-ти полотен. За цього власника замок переживав свої найкращі роки: тут організовувались бенкети, урочисті прийоми почесних гостей, драматичні постановки та вечори оркестру. Посиденьки у цього вельможі вражали багатством та пишнотою і могли тривати тижнями. Цей представник роду Жевуських також побудував костел у бароковому стилі Вознесіння Святого Йосипа за проектом архітектора Романуса. Колони, які прикрашають 30-ти метрову ротонду, оздоблені скульптурами відомих святих. Всі біди замку пов’язані з іменем Северина Жевуського, який придбав замок у 1787 році. Саме в цей час з палацу невідомо куди зникли відомі полотна, а сам власник влаштував у замку алхімічну лабораторію, завдавши замку невиправних збитків. Цього дивака теж взяла на гачок «золота лихоманка» і він жадав перетворити неблагородні метали на золото.

Нелегко прийшлось замку в період двох Світових воєн. Наприклад, воєнного літа 1915 року він слугував місцем тимчасового перебування австро-угорського корпусу номер 5. Підгорецький замок неодноразово був на грані повного знищення радянською армією, проте чудом залишався вцілілим. Замок у воєнні роки неодноразово грабували, вивозячи в різні частини Європи безцінні експонати. До початку Другої Світової війни замок був облаштований, як музей княжої родини Сангушків, але з початком бойових дій велика частина експонатів була вивезена.


За радянських часів приміщення замку використовувалось як санаторій для людей, які хворіють на туберкульоз. У 1956 році внаслідок сильної пожежі безповоротно знищились залишки колишнього помпезного декору — мармурові підлоги, старовинні написи та різьблені стелі.

Підгорецький замок на Львівщині

Підгорецький замок, Львівська область

Підгорецький замок. Сьогодення

Світлою датою для замку є 1997 рік, коли історико-літературний шедевр був переданий на піклування Львівській галереї мистецтв. Зовнішня частина замку збереглась, а от внутрішня, на превеликий жаль, без права відновлення відійшла в віки. Вже багато років замок є закритим для відвідувачів через аварійний небезпечний стан, але є прекрасна можливість оглянути зовнішню частину замку, насолодитись краєвидами, вдихнувши на повні груди атмосферу ренесансної Європи. У 2008 році працівники Всесвітнього фонду пам’яток додали Підгорецький замок до екстреного списку, де знаходять 100 архітектурних шедеврів зі всього світу, які потребують невідкладної допомоги. Замок і досі закритий на реставраційний період.

Контактна інформація щодо Підгорецького замку

  • с. Підгірці, Бродівський район, Львівська область;
  • Понеділок — вихідний, квиток можна придбати до 16.00 включно;
  • В неділю відвідування обмежується від 12.00 до 17.00;
  • У літній період працює з 11.00 до 18.00, взимку з 10.00 до 17.00;
  • Контактний телефон: (код 266) 3-07-40;

Вартість вхідного квитка та екскурсії:
Для дорослого 10 гривень, вартість екскурсії складає 50 гривень.
Для студентів та учнів -50% від вартості повного дорослого квитка, сама екскурсія коштуватиме 30 гривень.

Источник: karpaty.life

Общая информация

Замок имеет форму квадрата. С востока, юга и запада замок окружает линия оборонительных укреплений, окруженная глубоким рвом и земляными валами.

Первоначальный проект замка, воплощенный в жизнь дель Аква и Бопланом на холме над равнинным участком Малого Полесья по проекту “дворец в крепости” в стиле ренессанса из камня и кирпича, включал в себя двухэтажный дворец с трехэтажными центральной частью и боковыми павильонами в центре четырехугольного двора, окруженного оборонительными стенами и рвом с трех сторон, а с севера – итальянским парком. Западное крыло предназначалось для общественных мероприятий, восточное – личные покои хозяев. Внешние пространство замкового двора украшали фонтаны и скульптуры, оранжереи и зверинец, а для снабжения замка водой был устроен 38 – метровый колодец.


Во время реконструкции 1728 года дворец приобретать свой нынешний вид: достраивается третий этаж, купола боковых павильонов украшаются скульптурами медных Атлантов, один из которых удерживает Землю, а другой – Вселенную на своих плечах, ликвидируются ров и подъемным мостом, а прочие фортификационные сооружения украшаются лепниной и памятными знаками. Кроме того, Вацлав Ржевуйский внес значительный вклад в коллекцию дворца, пополнив ее новыми экспонатами живописи, оружия и литературы. Слава дворца, подкрепленная недельными пирами с балами и фейерверками, гремела по всей Европе, передавая из уст в уста описания Китайского, Золотого, Мозаичного, Рыцарского и других залов и кабинетов, с шиком отделанных позолоченных лестничных пролетов и потолков.

До наших дней сохранились все архитектурные объекты, но, к сожалению, внутреннее убранство дворца утрачено безвозвратно.

История

На месте сегодняшнего замка существовали более древние укрепления, которые упоминаются около 1530 года. По заказу коронного гетмана Станислава Конецпольского который купил замок в 1633 году у Пидгорецких, известный архитектор фортификаций Гийом Левассер де Боплан создал проект укреплений, а Андреа дель Аква — двухэтажного дворца с трёхэтажными павильонами по сторонам и башней, в стиле барокко и позднего ренессанса.


роительство велось на протяжении 1635—1640 годов. Служебные помещения образовывали квадратный двор с террасой, приспособленной для возможной обороны. С трех сторон дворец был окружен глубоким рвом, с северной стороны, обращенной к равнине, у него была красивая терраса с балюстрадой и скульптурами. К замку выезжали через большую арку — портал с двумя колоннами. Уже в 1646 году замок посещает король Владислав IV, в честь которого устраивается фейерверк. Во время боевых действий в период освободительной войны под командованием Богдана Хмельницкого замок получает серьёзные повреждения. Станислав Освецим в 1651 году писал:

«Я видел Подгорцы, красивый дворец и крепость… теперь по большей части руками разозленных холопов разрушены и испорчены»

В 1656 году начинается восстановление дворца. Внук коронного гетмана дарит замок Яну ІІІ Собескому вместе с селами Подгорцы и Загорцы с условием, что тот будет контролировать бродовскую крепость до полнолетия Якуба Собеского. Реставрация замка продолжалась до 1680 года, а в 1688 году он пострадал от нападения татар.

В 1720 году замок вместе с окружающими селами покупает у Константина, сына Яна ІІІ Собеского, Станислав Ржевуский. В 1728 году его сын Вацлав Ржевуский начинает масштабную реконструкцию Подгорецкого замка. Между павильонами и стеной строятся дополнительные помещения и дворец становится трехэтажным. Подемный мост с другим павильоном разбираются. Для частых посетителей имения строится так называемый Гетманский заезд с солнечными часами. Вацлав Ржевуский собрал большую коллекцию ценных картин и старинного оружия, перевозит ценнейшие вещи из Олесского замка. Создаются типография, театр.


В 1779 году умирает Вацлав Ржевуский, который прожил последние годы как монах-капуцин. Проходит три аукциона по распродаже имущества и на последнем, в 1787 году, Подгорцы вместе с селами Хватов, Гутище и Загорцы выкупает сын Вацлава Северин Ржевуский, который известен своими алхимическими опытами и поисками кладов. В это время замок постепенно приходит в упадок. Фактическим владельцем становится управитель Ремишевский, который постепенно распродает ценности.

Такое положение продолжается и при наследнике Северина Ржевуского Вацлаве, который проводит большую часть времени в путешествиях и погибает в 1831 году. В 1833 году в замок переезжает Лев Ржевуский (1808-69). Он восстанавливает сорванную крышу, двери, приводит замок в порядок. Из-за того, что он был бездетным, Леон передает замок князю Евстахию Сангушке с условием, что тот отреставрирует замок. В 1867—1903 годах проводятся грунтовые реставрационные работы.

До 1939 года в замке действовал частный музей князей Сангушко. В 1940 году, с приходом советской власти, замок-дворец передается Львовскому историческому музею. Во время Второй мировой войны дворец сильно пострадал. В 1945 году он был разграблен военнослужащими Золочевского гарнизона. В 1947 году музей был закрыт и в 1949 году открыт санаторий для больных туберкулезом. В 1956 году в Подгорецком замке был большой пожар, который уничтожил большую часть внутренней обстановки, после чего проводились реставрационные работы. В дальнейшем здесь продолжает функционировать санаторий.


В 1997 году благодаря хлопотам общественности и труду Б. Г. Возницкого Подгорецкий замок передают Львовской галерее искусств. В том же году создается благотворительный фонд возрождения Подгорецкого замка, который возглавил Б. Г. Возницкий. В фондах галереи сохранилось 85 % экспонатов из замка, которые планируется туда вернуть и разместить в восстановленном дворце музей интерьеров. В 2010 году Подгорецкий замок отметил свое 370-летие.

Интерьеры Подгорецкого замка поражали современников своей красотой и пышностью. Залы и кабинеты, которые носили названия: Китайская, Золотая, Рицарская, Зелёная, Зеркальная, Мозаичная — соответствовали этим названиям. Отдельно хранились вещи, которые принадлежали королю Яну ІІІ Собескому. Комнаты украшали портреты владельцев замка, копии Рафаэля, Рубенса, Тициана, Караваджо. Картины польского художника Чеховича, полотна Якоба де Баана на исторические темы — «Осада Смоленска» и «Приём шведских и бранденбуржских послов Владиславом IV». Столовую украшали портрет гетмана Конецпольского и 72 портрета известных политических и духовных деятелей, чёрный мраморный стол, на котором крестили короля Яна ІІІ.

Неповторимый вид архитектурному ансамблю в Подгорцах придает парк, в зелени которого утопают и замок, и двор, и целый ряд других сооружений. В давние времена именно парк оказывал на путешественников значительно более сильное впечатление, чем сам замок.


Подгорецкий парк принадлежит к памятникам садово-паркового искусства государственного значения. Построенный на уровне наилучших образцов так называемых «итальянских» парков, он является лучшим и чуть ли не единственным на Украине парком такого типа.

Как добраться

Автотранспортом по трассе Е 40 (М 06) (Львов — Дубно — Ровно — Житомир — Киев — Лубны — Полтава — Харьков — Изюм — Славянск — Луганск) до поворота на Загорцы, затем до Подгорцев.

Общественным транспортом на маршрутных такси из Львова в направлении Брод до развилки на Загорцы, затем до Подгорцев.

Источник: wikiway.com

Підгорецький палац – одна із найкоштовніших перлин «історико-архітектурної колекції» Західної України.

Насправді тут вже побував чи не кожен житель Радянського Союзу. Віртуально: переглядаючи відомий пригодницький фільм «Д’Артаньян і три мушкетери». (Епізод, знятий на Львівщині, подано нижче).

Та найперше, чим цікавий Підгорецький палац туристам зі всього світу – це містика. Загадкові історії про білу постать жінки, яку начебто бачив чи не кожен другий місцевий житель, та незвичайна енергетика всього замку приваблюють на Львівщину все більше відвідувачів.


т вже побували знімальні групии «Битви екстрасенсів», «Мисливців за привидами», «Місць сили» та багатьох інших проектів. І найцікавіше, що всі вони в один голос стверджують: тут таки живуть привиди і палац справді є місцем паранормальнох активності. Тож двері у потойбічний світ тут залишаються привідчиненими…

А ми тим часом помандруємо залами палацу та спробуємо розгледіти його не містичну, а історичну сутність.

IMG_0989-2

Історична довідка

Підгорецький замок був збудований на місці дерев`яного дворища, яке ймовірно існувало тут ще у XV столітті. У XVІІ, коли місцевість належала до володінь польських панів Конєцпольських, тут починають споруджувати справжній замок. Унікальна за своєю архітектонікою, це була будівля типу «Palazzo in Fortezzo». Напис латинською при вході “Вінець ратних трудів — перемога, перемога — тріумф, тріумф — відпочинок” визначав призначення маєтку у Підгірцях. Замок був таким собі поєднанням магнатської резиденції і оборонної фортеці.

1635-1640 роки – час, коли велися будівельні роботи під керівництвом відомого архітектора з Венеції Андреа дель Аква. Новозбудований ренесансний палац, що красувався посеред рівнинного плато, вражав соєю величчю і вишуканістю. Квадратний за формою (приблизно 100 м на 100 м), на рогах він мав п’ятикутні бастіони. Бічні павільйони прикрашені мідними скульптурами атлантів. Один з них тримає на плечах кулю, що символізує Світ, інший – сонячну систему – Всесвіт.

Станіслав Конєцпольський подбав також про захист свого маєтку. Довкола перед бастіонами були викопані дуже глибокі та широкі рови, облицьовані каменем. Перед в`їзнаою брамою замку було влаштовано підйомний міст. З замку чудово проглядались довколишні ландшафти на багато кілометрів. Та така система захисту була не надто надійною. У 1651 році вона не стримала нападу козацьких загонів, які захопили замок. Відбудовувати його довелось вже новому власникові – Яну ІІІ Собєському. У 1688 році Підгорецька твердиня не вистоїть перед татарською навалою.

Один із найцікавіших палацово-паркових ансамблів України

Та попри всі руйнування, Підгорецький палац, який щоразу відновлюватимуть, збережеться до наших днів у гарному стані. Заможні польські роди, у власності яких був маєток, не шкодували на нього грошей. У різні часи тут правили Конєцпольські, Собєські, Жевуські та Сенґушки. Портрети власників прикрашали стіни залів, оббиті дорогими тканинами. Поряд з ними – дзеркала із позолоченими рамами.

За Вацлава Жевуського палац став триповерховим. Він завжди славився своїми вишуканими інтер’єрами. Зали Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна та Мозаїчна справді відповідали своїм назвам. Вацлав Жевуський – відомий поціновував творів мистецтва – зібрав у замку велику колекцію картин, зброї, дорогих меблів. Багато подорожуючи світом, він був знавцем мистецтва різних країн. Зі Сходу привозив у маєток також коней рідкісних порід. Розвівши табун у Підгірцях, почав постачати коней у Європу.

Довкола розкинувася великий красивий «італійський парк» – який рідко можна було зустріти на території сучасної України. У північній його частині розмістився «італійський дворик», прикрашений фонтаном та мармуровими скульптурами, які були привезені аж з Італії. В осінню пору терпким нектаром наливалися грона у виноградника парку. Довгі зелені алеї запрошували на приємні вечірні прогулянки. На жаль, до наших днів ані «італійський дворик», ні бароковий парк не збереглися.

Зате у Підгорецькому замку збереглось дуже цікаве приміщення. Це найстаріший в Україні готель і водночас корчма – Гетьманський заїзд. Побудований він у 1740-х роках. Будівлю площею 20 на 70 метрів прикрашав сонячний годинник, який показував середньоєвропейський час. Відомо, що свого часу, аби переночувати, у Гетьманському заїзді зупинявся Оноре де Бальзак.

У Підгірцях неодноразово проходили зустрічі коронованих осіб. Нерідко відбувались гучні забави: із музикою місцевого оркестру, феєрверками та парадами. Відомо, що у замку також діяв власний театр, був арсенал, величезна бібліотека та архів.

Довга алея зі старих лип веде до ще одного цікавого елементу палацового комплексу – костьолу Воздвиження XVIII століття. Планувався він господарем Підгорецького замку Вацлавом Жевуським як власна усипальня. (Всередині навіть був портрет Жевуського). Прикрашений вісьмома скульптурами святих, він був збудований у стилі італійського барокко.

У роки Першої світової війни Підгорецький палац кілька разів грабувала російська армія. У міжвоєнний період тут діяв приватний музей князів Санґушків – українсько-литовського князівського роду, що мав багато володінь на Поділлі та Волині. З приходом 1945 року нащадкам Санґушків довелось перевозити колекцію аж у Бразилію. У 1956 році у Підгорецьку палаці трапилась велика пожежа, яка понищила інтер’єри залів. Не відновлені вони й до сьогодні.

Підгорецький замок офіційно віднесений до 100 пам’яток світу, що потребують негайної реставрації.

Історія Білої Пані

Кожен місцевий може поділитися з вами історією про страшну смерть найвідомішої постаті Підгорецького замку – Марії Жевуської. Це її привид ночами бродить залами, де досі не може знайти спокою. За легендою, колись її тіло було живцем замуроване у кам`яну стіну руками рідного чоловіка. За що пан Жевуський так вчинив із молодою дружиною – існують різні версії. Одна із них навіть про те, що причиною була нездатність жінки народити графові спадкоємців. Та більш правдоподібно звучить версія невірності Марії своєму законному чоловікові. Старожили, хто насправді знав Марисю-Білу Пані розповідають, що та таки мала пристрасть до позашлюбних інтриг, за що і була покарана. Відомо, що Марія була молодшою за свого чоловіка аж на 40 років.

Місць, де могла бути замурована графиня, у палаці є кілька. У підвалі, в який ведуть 4 сходини, привид бачили найчастіше. Є тут ще одна загадкова кімната. Це передпокій, який веде до спальні пана Жевуського. В одній зі стін – вмурований камін. Збережений ще із XVII століття, витвір дуже дивний: тут немає пiчки, де можна розпалити вогонь, анi димоходу. На камiнi — гравюра голови красивої жiнки. Що знаходиться усередині каміна — ніхто не знає. Хто зна, може саме тут спочиває тіло вбитої Марії.

Як би там не було, та на численних світлинах, знятих фотоапаратами простих туристів та дослідників паранормальних явищ дійсно видніють незрозумілі плями білого кольору. Звідки береться цей ефект – невідомо.

Відчути, чи справді у палаці мешкають привиди, ви зможете лише? приїхавши сюди особисто. Та навіть якщо не вірите у подібні історії, ви залишитесь задоволеними від екскурсії у Підгірці. Палац дійсно вражає своєю величчю і красою.

Дрон-Відео Підгорецького палацу з висоти:


Відео знято нашими партнерами зі Студії Falcon (http://www.falcon.org.ua/)

Источник: vsviti.com.ua

Історія замку

На місці теперішнього замку були укріплення, які датуються 1530 роком. 1633 року їх купив у родини Підгорецьких коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Над новою фортецею працювали Андреа дель Аква (розробив проект барокового двоповерхового палацу) та Гійом Левассер де Боплан (йому належить авторство укріплень). Замок збудували у 1635–1640 роках.

Підгірці замок

Щоб потрапити до цитаделі, необхідно було пройти через велику браму з двома колонами, яка збереглася і до сьогодні. Також у період, коли Підгорецький замок був власністю Конєцпольських, перед ним розбили італійський парк. Шкода, що він повністю не зберігся до наших днів. Однак тут все ще можна побачити велику липу, під якою відпочивав Богдан Хмельницький.

Підгірці замок

Найбільшого розквіту палац досяг за роки правління Вацлава Жевуського, який був великим поціновувачем мистецтва. Він зібрав неперевершені колекції картин, книг, зброї. У замку працювали друкарня, театр, оркестр, тут проводили різноманітні гучні забави. Також за його наказом збудували Гетьманський заїзд – двір, де могли зупинятися як панська прислуга, так і прості подорожні. У цей час з’явився і костел, який слугував родовою усипальницею.

Підгірці замок

Найбільше бід довелось пережити Підгорецькому замку у 20 столітті. Під час Першої світової війни його пограбували російські військові, пізніше тут дислокувався штаб 5-го корпусу австро-угорської армії. До 1939 року в замку розташовувався приватний музей князів Сангушків. Коли розпочалася Друга світова війна, князь врятував частину своєї колекції, яка опинилася аж у бразильському Сан-Паулу.

1940 року замок у Підгірцях передали Львівському історичному музею. Однак через декілька років, у 1949-му, в його стінах облаштували санаторій для хворих на туберкульоз, який працював аж до розпаду Радянського Союзу.

Нині проводять ремонтно-реставраційні роботи у залах із незвичайними назвами: Китайська, Золота, Лицарська, Зелена, Дзеркальна, Мозаїчна. Заходити всередину можна, частина кімнат відкрита до відвідин.

Підгірці замок

Цінності, що були у замку, передано до Львівської галереї мистецтв. У майбутньому планується відновити внутрішнє оздоблення, повернути всі речі на місце і відкрити в замкових стінах музей інтер’єрів.

Підгірці замок

Легенди Підгорецького замку

Існує легенда, пов’язана з періодом правління Жевуських. Вона оповідає про те, що князь Вацлав зненавидів свою дружину й звелів замурувати її у стінах замку живою… Деколи можна почути її плач або ж побачити на фото білий силует.

Заворожує також оповідь про алхіміка Северина Жевуського (син князя Вацлава). Дехто вірить, що під землею сховано багато його скарбів і безцінних напрацювань. А сам алхімік, вірніше його тінь, часто запрошує відвідувачів до скарбниці.

Підгірці замок

Як доїхати

Якщо бажаєте потрапити до замку на власному авто, слід їхати по дорозі Київ–Чоп. Біля міста Броди буде поворот на Золочів. Можна дістатися і громадським транспортом – автобусом «Броди–Золочів», необхідно їхати до зупинки «Підгірці».

Підгірці замок

Години роботи: вівторок–п’ятниця – з 10:00 до 17:00, субота–неділя – з 11:00 до 18:00 (каса працює до 16:00), вихідний – понеділок.

Источник: ua.igotoworld.com


Categories: Вопросы

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.