• Друкувати
  • Запитати
  • Надіслати другу
  • Поділитись
    • Facebook
    • Twitter
  • Підписатись на новини

Знаменитий Собор Паризької Богоматері, є гордістю Франції. Завдяки оригінальній розробці та пропорціям собор став прекрасним взірцем ранньої готики. Дивлячись на його цілісний і органічний ансамбль, важко повірити, що будувався він майже двісті років

Перший камінь у фундамент собору було закладено у 1163 році королем Людовиком VII і папою Олександром ІІІ на місці храму Юпітера (який існував ще за часів давніх римлян). Будівництво собору тривало до 1250 року, але повністю його було збудовано в 1345 році. Кошти на спорудження храму надходили від усіх бажаючих: короля, єпископів, простих громадян.

Руйнування собору, що були викликані часом, людьми, трагедіями нескінченних воєн, впродовж багатьох століть спотворювали первинний вигляд церкви. Але згодом, в період з 1844 по 1864 рр., архітектором Віолле-ле-дюком була здійснена реставрація церкви.


Собор Паризької Богоматері – це одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому ще збереглися деякі елементи романської архітектури: масивні, круглі в плані стовпи, а також масивні стіни, деяка похмурість інтер’єру. Проте своєю величчю і красою собор захоплює кожного, хто підходить до нього. Незважаючи на те, що про собор нам добре відомо з однойменного роману В. Гюго та численних описів храму, все ж щоразу він постає у новій красі.

Собор є п’ятинефною базилікою. Висота будівлі становить 35 м, довжина – 130 м, ширина – 48 м. Висота дзвіниць – 69 м, вага дзвона Емануель, який знаходиться у східній вежі – 15 тонн.

Високо підносяться над площею могутні башти. Це ще не високі шпилясті «бефруа» пізніших часів, проте вони нічого спільного не мають з романськими глухими баштами. Широкі, стрільчасті прорізи і безліч вертикальних тяг роблять їх легкими й ажурними.

З кам’яного убранства фасадів Нотр-Дам-де Парі відзначають відомі статуї химер, які знаходяться на верхньому майданчику собору біля башт. Ці гротескні фігури – фантастичні і жахливі птахи, демони та монстри є уособленням людських гріхів.

З паризькими соборами пов’язано безліч легенд та містичних оповідок. Прихильники езотеричних вчень стверджують, що архітектура і символіка собору Нотр Дам – це нібито зашифровані окультні вчення. Саме в цьому сенсі Віктор Гюго говорив про собор як про «короткий довідник з окультизму». Деякі дослідники Нотр-Даму вважають, що середньовічні алхіміки закодували у геометрії собору таємницю створення філософського каменю.


Нижче знаходиться верхній ярус собору з прозорого мережива декоративної аркади, ще нижче – середній ярус з величезним круглим вікном – «розою». Під ним — знаменита «Галерея королів”. Це зубчастий карниз, що складається з 28 ніш, у яких розташовані статуї легендарних біблейських правителів.

І, нарешті, внизу широко розкривають подвійні дверні входи перспективні портали, які прикрашені різьбленим орнаментом і скульптурами.

Колись фасад собору був чорним від багатолітнього пилу й кіптяви. Нещодавно його почистили і надали каменю первісного сіро-жовтого кольору. Проте вчені висловлюють думку, що кіптява знову швидко вкриє собор, оскільки промисловий дим і пил постійно стоять над Парижем і руйнують фасади старовинних споруд.

Усередині собор зустрічає урочистим присмерком. У інтер’єрі собору переважає сірий колір каменю, з якого викладені стіни храму. Виникає деяке відчуття похмурості та прохолоди. Раніше в соборі було ще темніше, і довелося пробивати нові вікна у бічних стінах. Як і в інших готичних храмах, у Нотр-Дам-де Парі немає настінного живопису, і єдиним джерелом кольору в одноманітно-сірому інтер’єрі є численні вітражі високих стрілчастих вікон.
нячне світло, проникаючи через них, заливає храм цілою веселкою відтінків. Ця гра світла дещо пом’якшує однотонність споруди і надає інтер’єру собору феєричної розкоші, і разом з цим деякої таємничості. Зображення на вітражах виконані відповідно до середньовічних канонів. На вікнах хору зображені сцени із земного життя Спасителя, на вітражах бічних стін – фрагменти з життя святих. Вітражі високих вікон центрального нефа зображають патріархів, біблейських царів, апостолів. У вікнах бічних капел відображено події із земного життя Діви Марії. А вітражі величезного вікна-рози вміщують близько вісімдесяти сцен із Старого Завіту.

У Соборі Паризької Богоматері зберігається одна з найбільших реліквій християнства – Терновий Вінець. З IV—V століть до 1063 року він був доступним для поклоніння у Сіонській церкві. У 1063 році його, разом із списом св.Лонгіна, перевезли до палацу візантійських імператорів у Константинополі. Римський імператор Болдуін ІІ мав борг перед Венецією і пропонував їй як компенсацію вінець. Проте подарував святиню кузену — французькому королю св. Людовіку ІХ (1215—1270), який у подяку оплатив заборговану позичку родича. У 1239 році святиню доставили до Парижа.

Людовік віддав розпорядження покласти вінок у спеціально побудовану каплицю, де останній перебував до періоду французької революції, під час якої каплицю рознесли на друзки. Проте Терновий Вінець врятували і в 1809 році його передано на збереження до Собору Паризької Богоматері, де він перебуває і дотепер. Колючки з Вінця зберігаються у Ватикані. Багато шипів розійшлися по всьому світові.


Література

1. 100 памятников архитектуры. – Харьков: Фолио, 2005.

2. Терещенко В. Свідки Христа // Дзеркало тижня.- № 14 (489) 10 – 16 квітня 2004.

Источник: osvita.ua

15 квітня в Парижі загорівся Собор Паризької Богоматері – головний собор Франції й один з найвідоміших готичних храмів Європи. Пожежа вже ліквідована, однак вона зруйнувала дах і шпиль споруди. Розповідаємо історію та цікаві факти про Нотр-Дам де Парі.

Собор Паризької Богоматері входить в десятку найдавніших і найважливіших готичних соборів Західної Європи. Він був побудований в XII-XIV століттях в столиці династії Капетингів. У той час величний храм не був власністю короля чи влади, а місцем, де служив єпископ Парижа. Сам же єпископ Парижа – це навіть не архієпископ, він підпорядковувався Сансу, зараз невеличкому місту.

Це цікаво: Фото і відео, як пожежа зруйнувала Нотр-Дам де Парі


Не дивно, що навколо Парижа є собори, мабуть, більш значущі, якщо зважати передусім на архітектуру та статус. Реймс і Шартр у чомусь важливіші, Страсбург у чомусь оригінальніший, Бове і Ам’єн вищі, Руан і Бурд теж прекрасні. Однак саме Нотр-Дам є особливим.

Особливе значення Париж отримав в XIII столітті, коли, по-перше, зміцнилася влада короля, а по-друге, Людовик IX Святий привіз терновий вінець Ісуса. Ця християнська реліквія зберігалася в Константинополі. У 1240-му, коли Людовик готувався до хрестового походу, влада в Константинополі належала родичам французького короля. У них були фінансові труднощі, тож вони заклали терновий вінець венеціанцям. Натомість король Франції викупив цю святиню разом із низкою реліквій, пов’язаних із земним життям Христа.

Терновий вінець приїхав до Парижа, і для нього в 300 метрах від собору Паризької Богоматері побудували каплиця Сент-Шапель. У той же самий час Нотр-Дам активно добудовувався. Він був, судячи з усього, весь білий – того ж кольору, що до пожежі 15 квітня 2019-го був і фасад. Уже в XIX столітті терновий вінець переїхав в Нотр-Дам.

У пожежі вдалося врятувати терновий вінець Ісуса Христа, вівтар, туніку святого Людовіка та кілька картин. Уцілілі реліквії перевезуть до Лувру.

Ще однією особливістю Собору Паризької Богоматері є троянди в трансепті. На фасадах над південним і північним входами – найбільші готичні троянди Франції, близько 13 метрів в діаметрі. При цьому оригінальних вітражів там відносно небагато.


У XIX столітті була проведена реставрація собору, під час якої добудували шпиль (він обвалився у пожежі). Зрозуміло, що Нотр-Дам постраждав і від часу, в тому числі від революцій, найбільше від найпершої – Великої Французької революції. Тоді з нього знесли всі статуї з коронами, тому що революціонери бачили в них зображення королів. Потім частина цих голів, на щастя, була знайдена – вони стоять у Клюні.

Зараз Нотр-Дам є не тільки пам’яткою архітектури, а й одним із головних центрів європейської цивілізації. Це місце, у якому, починаючи з часів Людовика Святого, зберігаються найважливіші християнські святині. Тому пожежа в історичній будівлі так вжахнула увесь світ, а не лише французів.

Президент Франції Еммануель Макрон запевнив, що держава спільно з благодійниками відновить собор Нотр-Дам. На щастя, стіни храму вціліли, але дах та шпиль доведеться повністю відбудувати.

Читайте також: У Німеччині в річці знешкодили бомбу часів Другої світової війни

  • Теги:
  • Пожежа
  • Історія
  • Релігія
  • Франція
  • Світ
  • Мистецтво

Источник: maximum.fm


Цікаві факти про Собор Паризької Богоматері. ФОТО
Собор Паризької Богоматері

Собор Паризької Богоматері не менш популярний за Ейфелеву вежу. Кожного року понад десять мільйонів вірян та звичайних туристів відвідують Нотр-Дам де Парі.

Цікаві факти про величну споруду, яка, можливо, зникне назавжди через пожежу, підготував 24 канал.

1. Будівництво храму тривало майже два століття.

Будівництво Собору почалось у 1163 році, коли було закладено перший камінь, і тривало аж 182 роки. Спочатку планувалось, що стіни Собору зможуть прийняти одночасно всіх мешканців міста Париж, тобто майже десять тисяч людей. Однак вже за перші сто років будівництва кількість населення у місті зросла у декілька разів.

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Волиняни діляться у соцмережах світлинами на фоні Собору Паризької Богоматері. ФОТО

Під час Французької революції, антихристиянські екстремісти пограбували та сильно пошкодили Нотр-Дам. Було знищено безліч унікальних скульптур, та задля модернізації було зруйновано могили та вітражі. Страшно собі уявити, але під час Французької революції Собор був перетворений на склад для зберігання продуктів харчування. Лише в 1802 році його повернули церкві та наново освятили.


Собор паризької богоматері

2. Кожен з п'яти дзвонів має власне ім'я.

Найбільший, який знаходиться у південній вежі, називається Еммануель, його вага понад 13 тонн. Легенда свідчить, що приховані повідомлення та знаки, які можна знайти на фасаді собору, вказують на місцеперебування Філософського Каменя, який перетворює будь-який метал на золото і свого власника наділяє безсмертям.

Собор паризької богоматері

3. У соборі зберігається Терновий Вінець Ісуса Христа.

До 1063 року одна з найбільших християнських реліквій перебувала на горі Сіон в Єрусалимі, звідки його перевезли до палацу візантійських імператорів у Константинополі. Після тривалої подорожі реліквії, вона опинилася у скарбниці Нотр-Дам де Парі.

Собор паризької богоматері

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Як виглядає Собор Паризької Богоматері після пожежі. ФОТО

4. Вся Франція планувала святкувати 850-річчя Собору протягом року.

Програма заходів дійсно різноманітна – це богослужіння, концерти, виставки, фестивалі, наукові конференції. Крім того, поштою Франції запланований випуск пам'ятних марок, присвячених ювілею. Також до круглої дати підготовлений спеціальний туристичний маршрут, пройшовши по якому, можна дізнатися про маловідомі факти в історії Нотр-Дам де Парі. 


5. У Соборі немає жодної стіни.

У Соборі Паризької Богоматері дійсно немає жодної стіни. Весь простір займають стовпи, з'єднані арками, а в отворах арок – вітражі. До слова, у середній неф собору можна з легкістю поставити дванадцятиповерховий будинок. Два центральних нефа перетинають один одного, нагадуючи хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос.

Собор паризької богоматері

6. Собор потребував реставрації.

Торік у Франції розпочали масштабну кампанію зі збору коштів задля збереження величної пам'ятки, оскільки він почав серйозно руйнуватися. У 19 столітті головне надбання Парижа було приведено у такий занепад, що у 1841 році уряду довелося ухвалити рішення, через чотири роки після прийняття якого почалася реставрація. Їхня вартість оцінюється у шість мільйонів євро. 

7. Містичні історії, що пов'язані з Собором.

Легенди розповідають участь диявола у будівництві храму. Колись ковалю доручили викувати найкрасивіші фігурні ворота для Паризького Собору, але він, не в змозі виконати замовлення, покликав на допомогу диявола.

Вранці, коли служитель Нотр-Дама прийшов подивитися ескізи майбутніх воріт, він застав коваля без почуттів, а перед ним сяяв шедевр з ажурними візерунками небаченої краси. Ворота встановили, врізали замки, але тут виявилося, що їх неможливо відкрити! Зрештою замки піддалися лише після освячення святою водою.


Паризький історик Анрі Совалов, який досліджував у 1724 році походження візерунків на воротах, які не схожі ні на ковані, ні на литі, сказав: «Він забрав цю таємницю з собою, так і не розкривши її, чи то побоюючись, що секрет виготовлення буде вкрадений, то боячись викриття, адже ніхто не бачив, як він кував ворота Нотр-Дам-де-Парі».

Собор паризької богоматеріСобор паризької богоматері

Источник: pershyj.com

Увечері 15 квітня світ облетіла трагічна новина – горить легендарний собор Паризької Богоматері або Нотр-Дам де Парі. Це один з найвідоміших католицьких храмів, який пережив Революцію, але став жертвою халатності під час будівельних робіт. Вогонь почав поширюватися в районі зведення будівельних риштувань, висота яких сягала 100 метрів, потім охопив дах, так став причиною обвалення шпиля і годинника. Вся Франція завмерла в очікуванні, а паризький пожежний департамент вже кілька годин намагається загасити полум'я. Очевидці розповідають, що від собору практично нічого не залишилося.

Нотр-Дам де Парі заснований 1163 року, а його будівництво тривало майже 200 років. Ініціатором спорудження собору став єпископ Моріс де Сюллі. Візитна картка цього місця – знамениті вітражі в високих стрілчастих вікнах, які були єдиним джерелом світла. На відміну від багатьох інших релігійних пам'яток архітектури собор Паризької Богоматері – це діючий храм, в якому регулярно проходять меси.

В історії Нотр-Дама де Парі було чимало чорних сторінок в історії. Наприклад, під час Французької революції Робесп'єр називав собор твердинею мракобісся і за його збереження вимагав у парижан мзду на потреби революцій в інших країнах. На початку ХІХ століття будинок перебував в огидному стані і навіть думали про його знесення, незважаючи на те, що саме тут був коронований Наполеон Бонапарт. Справжнім порятунком для собору тоді став роман Віктора Гюго, який звернув увагу на важливість реконструкції пам'ятника архітектури. У передмові до «Собору Паризької Богоматері» він написав: «Одна з головних цілей моїх – надихнути націю любов'ю до нашої архітектури». Гюго був не єдиним, хто надихався цим місцем і присвятив йому частину свого життя.

«Собор Паризької Богоматері» – цей історичний роман Віктор Гюго написав 1831 року, у ньому розповів історію взаємин між юною француженкою Есмеральдою і горбатим дзвонарем Квазімодо. Однак головною його метою було привернути увагу до Нотр-Дам де Парі, зробити його повноправним учасником сюжету. Письменникові це вдалося. Після виходу його твору в Європі стартував повномасштабний рух за захист і збереження пам'яток готичної архітектури.

Notre Dame – вірш Осипа Мандельштама, опублікований 1916 року.

Где римский судия судил чужой народ,
Стоит базилика, – и, радостный и первый,
Как некогда Адам, распластывая нервы,
Играет мышцами крестовый легкий свод.

Но выдает себя снаружи тайный план:
Здесь позаботилась подпружных арок сила,
Чтоб масса грузная стены не сокрушила,
И свода дерзкого бездействует таран.

Стихийный лабиринт, непостижимый лес,
Души готической рассудочная пропасть,
Египетская мощь и христианства робость,
С тростинкой рядом – дуб, и всюду царь – отвес.

Но чем внимательней, твердыня Notre Dame,
Я изучал твои чудовищные ребра,
Тем чаще думал я: из тяжести недоброй
И я когда-нибудь прекрасное создам.

У ХХ столітті один з найвідоміших літературних творів про Нотр-Дам де Парі – це вірш «Чия черга» письменника Раймона Кено, який також говорить про руйнування.

Роман Віктора Гюго став справжнім джерелом натхнення для світу кіно. Перша його екранізація трапилася ще 1905 року, але найвідомішою стала версія 1956 року. Драма отримала назву «Собор Паризької Богоматері», а головні ролі зіграли італійська зірка Джина Лоллобриджида, Ентоні Квінн і Ален Кюні. Стрічку називають класичною екранізацією, яка запам'яталася ефектними декораціями, пишними костюмами і увагою до найменших деталей.
 

Не менш популярною стала і версія 1982 року, яка називалася «Горбань із Нотр-Дама». Квазімодо в кінострічці зіграв сам Ентоні Гопкінс, а критики відзначили зворушливий характер його персонажа.
 

Мультиплікатори також не змогли оминути цю історію. 1996 року вийшла анімаційна версія роману Гюго, яка була сфокусована саме на героїні Есмеральди. До речі, ця робота студії Disney отримала статуетки «Оскар» і «Золотий глобус».

Однак не тільки класичний твір «Собор Паризької Богоматері» став причиною появи Нотр-Дама де Парі на великих екранах. Наприклад, собор з'являється у фільмі «Армагеддон», де його руйнує метеорит, а також тут розміщена штаб-квартира Ордену Горгулій з фільму «Я, Франкенштейн».

1998 року в Парижі відбулася прем'єра мюзиклу «Нотр-Дам де Парі», композитором якого став Ріккардо Коччанте, а лібрето написав Люк Пламондон. Мюзикл миттєво став популярним, а пісню Belle без перебільшення тоді співав весь світ на різних мовах. Він навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса, як найуспішніший в перший рік роботи. Виконували його на восьми мовах, а за 20 років існування «Нотр-Дам де Парі» подивилися більше 11 мільйонів людей.
 

Источник: vogue.ua

Роман, який прославив собор

Собор Паризької Богоматері оповитий ореолом романтики, овіяний таємницею і містицизмом. Це щороку приваблює в храм мільйони мандрівників. Нотр-Дам-де-Парі для туристів виглядає принадно, ніж знаменитий Лувр. Існує крилатий вислів: «Побачити Париж і померти». Кожна людина має відвідати кафедральний собор, перед тим як померти. стиль собору паризької богоматеріПерлина Франції нікого не залишить байдужим. Але чим обумовлена така неймовірна популярність? Світова популярність досягнута завдяки старанням талановитого майстра пера Віктора Гюго, який створив роман, який не має аналогів, — «Собор Паризької Богоматері». Саме його фантазія і буйне уяву дали життя незвичайним героям. Читач з головою поринув у книгу. Його схвилювали перипетії долі чарівною Есмеральди, він поспівчував нещасної частці Квазімодо і здивувався підступності інтригана Клода Фролло. Завдяки цим іменам назва собору асоціюється з драматичною казкою, цей твір розпалило цікавість людей з усього світу. Але всі персонажі лише вигадка обдарованого автора.

Грандіозна будова

Основними будівельниками готичного «замку» вважалися два талановитих архітектора — Жан де Шель і П’єр де Монтре, про решту осіб, які доклали руку до споруди, інформації практично не збереглося. Але довгі роки, на які розтягнулася це будівництво, красномовно свідчать про те, що учасників було чимало.париж собор паризької богоматері

Собор Паризької Богоматері вміщає одночасно дев’ять тисяч осіб. У середньовіччі будівництво практично будь-якого міста починалося з церкви, і Париж не став винятком з цього правила. Сучасні археологи вважають, що на місці храму знаходилося чотири будівлі:

  1. Палеохрістіанская церкву.
  2. Меровингского базиліка Святого Стефана.
  3. Каролингский собор.
  4. Романський кафедральний собор.

Останнє будова була безжально зруйновано, а його камені послужили фундаментом для Нотр-Дам-де-Парі. Початкова ідея передбачала грандіозне будівництво, приміщення храму повинно було з легкістю вміщати все населення міста, яке на той момент не перевищувало десяти тисяч чоловік. Але будівництво затягувалося, фінансових коштів не вистачало. Населення міста намагалося внести свою лепту, навіть незаможні і дівчата легкої поведінки несли гроші на будівництво священного храму. Незважаючи на живе та активну участь жителів у долі храму, будівництво затягувалася.

Стиль собору Паризької Богоматері




Загальне враження від візуального огляду храму вельми неоднозначно. Справа в тому, що споруда не має єдиного стилю, що втім, не дивно, якщо згадати про те, що керівники мінялися із завидною періодичністю. У XII столітті (початок зведення собору) переважав своєрідний романський стиль, але поступово його змінив готичний. Таким чином, будівля наділене рисами кількох стилів, що і пояснює його неповторний вигляд:собор паризької богоматері відгуки

  1. Романська архітектура відрізняється масивними обрисами, відсутністю будь-яких надмірностей, вузькими вікнами, витонченість тут здає позиції, поступаючись місцем практичності, раціональності, потужності і простоті.
  2. Готична архітектура характеризується вертикальними композиціями, загостреними елементами, деталями, спрямованими вгору.

Відзвуки романського стилю Нормандії і новаторські ідеї готичного стилю з’єдналися і дали по-справжньому несподіваний і цікавий результат. Нотр-Дам-де-Парі — це якраз той рідкісний випадок, коли змішання стилів пішло тільки на користь і перетворило споруду не в «кітч», а в одне з головних прикрас чудового міста.

Загадки і легенди, пов’язані з собором

Веселий Діснейленд, свіжоспечені хрусткі круасани, вишукана кухня і колекційні вина — все це Париж. Собор Паризької Богоматері — одне з головних надбань країни і гордість місцевого населення. Але храм має величезну кількість таємниць і загадок, які досі розбурхують розуми.історія собору паризької богоматері

При візуальному огляді складно повірити в те, що це чудо створене руками звичайної людини. Стародавня легенда свідчить, що в будівництві брав участь сам диявол. Більше того, він увічнив себе в образі химери, що прикрашає собор. І це не єдине переказ, пов’язане з храмом.

З чого починається собор? Звичайно, з розкішних кованих воріт. Достеменно відомо, що їх виготовив искуснейший майстер на прізвище біскорню. Коваль настільки дорожив цим відповідальним, почесним замовленням і боявся розчарувати своїх роботодавців, що закликав собі на допомогу … сатану. І виключно завдяки старанням нечистого весь світ може отримувати естетичну насолоду від споглядання небаченої краси, яку не здатні створити руки простого смертного. Що ж дало поштовх поширенню цього міфу? Коли ворота були готові і в них врізали замки, виявилося, що конструкцію неможливо відкрити ніякими силами. На допомогу прийшла свята вода. Після того як «диявольський паркан» окропили нею, залізо піддалося.

Що кажуть екскурсанти



Дуже привабливий для всіх мандрівників собор Паризької Богоматері. Відгуки людей, що побували в ньому, переважно захоплено-позитивні. Це місце дозволяє туристам пережити колосальну гаму приємних емоцій. У це складно повірити, але ті, хто мав можливість відвідати цей будинок, стверджують, що відчували енергію і силу, що виходить від нього. Можливо, що це лише самонавіювання і настрій, який зумів навіяти однойменний мюзикл, але можна сказати напевно, що похмура романтика і неймовірна міць готичного собору точно не залишать байдужими відвідувачів.

Перший камінь

Історія собору Паризької Богоматері вражає. Вона почалася 850 років тому, але до цього дня величезна кількість людей задається питанням про те, хто заклав перший камінь цієї грандіозної споруди. Існує кілька теорій на цей рахунок, але сказати напевно вже, звичайно, неможливо, занадто багато часу пройшло з тих пір. Існують два найпопулярніших претендента на цю роль — римський папа Олександр III і єпископ Моріс де Сюллі. Але саме єпископ прийняв рішення про зведення нового собору на місці старого і напівзруйнованого будови. Його задуми були амбітні і пихаті, собор повинен був перевершити все, що будувалося до цього. Можна сказати, що плани втілилися в життя. Люди приступили до виконання трудомісткої завдання. Варто відзначити, що в той час в країні панував голод, тому були й противники дорогої будівництва. Але, незважаючи на всі протести, робота почалася. З найбільш пам’ятних і значимих подій, що відбувалися в стінах собору, можна відзначити коронацію Наполеона Бонапарта, що відбулася взимку 1804.опис собору

При правлінні Людовика XIV вітражі і гробниці були нещадно зруйновані, планувалося повне знищення легендарного храму. Народу поставили ультиматум: якщо не буде зібрана енна сума грошей до призначеного часу, Нотр-Дам-де-Парі перетвориться на руїни. Це вражає, але парижани виконали умови. На жаль, національний конвент і не думав тримати слово, собор сильно постраждав. Лише в 1831 році завдяки старанням Гюго у людей знову став проявлятися інтерес до храму і, як наслідок, почалася реставрація будівлі через рік після публікації книги.

Зовнішній вигляд католицького храму

Опис собору дає уявлення про монументальності і масштабах будівлі.

  1. Довжина — 130 метрів.
  2. Висота — 35 метрів.
  3. Ширина — 48 метрів.
  4. Висота дзвіниць — 69 метрів.



При цьому вага дзвону Еммануель складає цілих 13 тонн, а його «мови» — 500 кг.

Внутрішнє оздоблення та архітектура

Здатна вражати шедевральна французька архітектура. Собор Паризької Богоматері — яскравий тому приклад. Пам’ятник ранньої готики (Нотр-Дам) допоміг перетворитися місту. Фасад будівлі розділений по вертикалі пілястрами. Головний фасад має три вхідних дверей, над якими йде аркада, іменована Галереєю Королів. На внутрішньому полі фронтону — Христос і два ангели. Центральний вхід має достатньо символічна прикраса — зображення Страшного суду.архітектура собор паризької богоматері

Вага даху більше 200 тонн. Верхня частина прикрашена зображеннями гаргулій і химер. У цьому храмі немає ніякої настінного живопису, а джерелом кольору служать вітражі стрілчастих вікон. Роза над самим входом в собор збереглася з середніх віків. Панікадило (люстра) виготовлено з бронзи.

Перший орган був встановлений в 1402 році, але його звучання було недостатньо потужним для величезної площі собору, саме тому в 1730 році інструмент був добудований.

Перед собором можна побачити статую Карла Великого, а позаду будівлі «Фонтан діви».


Источник: stylezhinki.ru


Categories: Собор

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.