Свірзький замок. Крізь століття

Перша згадка про замок датована 1427 роком, коли в місто Свірж приїхав польський правитель Владислав II Ягелло. Цей візит дав поштовх до розвитку поселення і вже в 1449 році утворилося місто з передмістями. На той час замок, сам Свірж та його передмістя перебували у володінні тодішніх земельних магнатів Свірзьких, звідки, власне, й походить сама назва.

Замок йшов в ногу з часом і в 1530 році зазнав кардинальних змін, відповідно до канонів фортифікаційної науки того часу.

У 1667 році споруда знову зазнає значних змін, тепер вже під керівництвом Павла Гродзицького — військового архітектора. В той час замком володів Олександр Цетнер. Тепер старий замок постає в стилі ренесансу. Слід зазначити, що керівник проекту був відомий як автор Королівського арсеналу у Львові. Можна тільки уявити яка велична на той час стала фортеця. Тоді ж замок і набув сучасного вигляду.

Над склепінням надбрамної вежі були прикріплені герби власника замку та його дружини (Przerowa, Jelita). Щоб потрапити до споруди, треба перейти через міст над ровом. Для захисту від небажаних відвідувачів, міст можна було підняти.


Львівська область, Свірзький замок

Свірзький замок, Львівська область

Та перебудова не захистила стіни фортеці від повстання під керівництвом Богдана Хмельницького в 1648 році.

Знову відновлений і укріплений замок став однією з найміцніших перешкод за татарської навали на Львів. Стіни фортеці витримали багатоденну облогу ворожих військ у 1672 році.

Починаючи з 1728 по 1787 рік споруда знову зазнає змін. Тепер замок міняє бойові обладунки на пишні покої. Змінюється все, з’являється пишне оздоблення внутрішніх приміщень, грація і лиск оздоблення зовнішніх фасадів. Та основним штрихом, що підкреслював індивідуальність замку того часу, став англійський парк. Завдяки правильному розташуванню, над ставком, споруда з пишним садом отримала вигляд магнатської резиденції.

Та на початку ХІХ століття родина Цетнерів, власників замку, покидає його, що стає справжнім випробуванням. Часто змінювались прізвища нових власників споруди і кожен вніс свою лепту в руйнування його архітектури, оновлюючи, змінюючи все на свій лад. Врешті, в кінці століття, замок опустів і зовсім занепав.

Постраждав північний корпус споруди, а до 1882 року і зовсім перетворився в руїну. Внаслідок занепаду через десять років і східна частина зазнала руйнації.


Свірзький замок, Львівська область

Свірзький замок, Львівщина

Шанс на нове життя для замку випадає на 1907 рік, коли Роберт ла Мезан-Салянса, отримавши фортецю в жалюгідному стані, рішуче взявся за його капітальну реконструкцію. У внутрішніх покоях тепер знайшли притулок колекційні меблі, предмети інтер’єру, полотна та літературні твори, придбані тодішнім власником.

Та мирне існування відновленої споруди тривало недовго, вже в 1914 році замок зазнає нападу російських військ. Підпаливши фортецю вони знищили всю її культурну спадщину, залишивши лише голі стіни.

Та граф Роберт не здається і починає відновлювати замок знову і поступово повертає фортеці її колишню велич.

На 1939–1945 роки споруду спіткало ще одне лихо — Друга Світова війна. І тепер період занепаду розтягнувся на довгі роки. І тільки в 1970 році фортечний комплекс переходить у власність Спілки архітекторів, як Будинок творчості архітекторів. За ініціативи творчих людей починається реставрація внутрішніх і зовнішніх стін замку. Але, на превеликий жаль, їхнім намірам не судилось здійснитися. Ще з кілька десятків років тривала реконструкція, а основними жителями замку тепер стали не самі творці, а виконавці їх ідей.

1969 року у Бориса Возницького, великого реставратора Львівщини, виникла ідея використати споруду як філіал Львівської галереї мистецтв, так як Олеський замок. Але приміщення на той час вже використовувалося як Будинок творчості архітекторів і задуми реставратора зазнали краху.


Свірзький замок, Львівська область

Свірзький замок

За реконструкцію замку свого часу брався Заслужений архітектор України — Андрій Шуляр. Він хотів перетворити замок у романтичний куточок на пагорбі, та проблемою стало недостатнє фінансування проекту. Реставрація споруди продовжувалася кілька десятиліть, але так і не була закінчена.

В кінці 90-х років ХХ століття було вирішено створити раду меценатів, що включала відомі на той час львівські фірми, які зобов’язувалися виділити фінанси на закінчення ремонту і реставрації.

В час реставрації 1975–1983 рр. в споруді були відновлені білокам’яні портали проїзду центральної вежі, заново перекладені кам’яні сходи, бордюри, повністю замінена покрівля, відновлені інтер’єри внутрішніх покоїв, а також господарських будівель.

Зовні замок виглядає досить охайно, хоча увійти всередину може не кожен. Це пов’язано з тим, що територія знаходиться під охороною, тому туристи можуть зіграти в своєрідну гру з охоронцем: залежно від настрою всередину споруди вас можуть пропустити чи ні.

Химерний середньовічний грифон, розташований на фасаді споруди відразу інтригує і обіцяє дуже цікаву подорож. Всередині збереглися оздоблені бійниці та старовинний камін. А посеред двору фортечного комплексу красується величезна криниця.


Свірзький замок, Львівська обл.

Свірзький замок на Львівщині

З південного боку Свержа на горбочку з невеликим лісом простягнувся дуже старий цвинтар з каплицею Юзефи Пілецької, неоготичного стилю та могилою В. Чайковського з високим чорним мармуровим обеліском. На околиці села знаходиться однойменний заказник площею в 451 га.

В зв’язку з тим, що колись тут було місто, в якому була поширена іудейська громада. Вперше громада євреїв у Свіржі з’явилася у 1563 р. Місцева синагога славилась автентичним канделябром-менорою дивовижної краси.

На сьогоднішній день стан фортечного комплексу не найкращий. Звичайно це не руїна, але власне після багатьох спроб реконструкції споруда потребує капітального ремонту. В зв’язку з недофінансуванням, Кабінет Міністрів України в 2009 році прийняв рішення включити замок до списку об’єктів для передачі в оренду приватної особи, так звана концесія. За неофіційною інформацією споруду викупив невідомий олігарх на п’ятдесят років.

Источник: karpaty.life

Виникнення свірзького замку і міста Свірж


Фортеця виникла на місці невеликого укріпленого поселення (перша згадка 1416 рік), яке існувало на березі ріки Свірж, яка впадає в Дністер. З трьох сторін замок захищали круті схили, водойма, болота, з південного боку спорудили могутні стіни з баштами та викопали глибокий рів. А під пагорбом створили став, який став додатковим захистом і джерелом прибутку, оскільки він призначався для розведення риби. Були споруджені гідрологічні споруди – дамби зі шлюзами, які затримували воду і пагорб був з трьох сторін оточений водоймами. Зараз озер менше, хоча найбільший став зберігся.

У 1427 році вже існувала невелика фортеця, яку відвідав король Владислав ІІ Ягелло, хоча деякі дослідники вважають, що вперше замок як власність Миколи Романовського згадується в 1443 році. У 1449 році поселення згадується як місто, воно мало досить значні розміри.

З кінця 15 початку 17 століття місто Свірж було у власності Свірзьких, які тут мали свою основну резиденцію, спорудивши на місці дерев’яних стін кам’яний замок у формі квадрата зі стороною біля 50 метрів з двома баштами. Від цих споруд, які були зведені біля 1480 року, збереглася одна башта і нижня частина стін. Також Свірзькі заснували тут римо-католицьку парафію наприкінці 15 століття. Замок згадується в 1484 та 1492 році, з 1530 року зберігся напис у вигляді дати перебудови твердині. Замок не зазнавав серйозних нападів до 1627 році, коли місто було спалено татарами.

Перебудова укріплень та участь замку у війнах


У 1641 році замок і весь Свірж переходить у власність до Олександра Цетнера, його нащадкам замок належав до початку ХІХ століття. Олександр до невпізнаності перебудовує замок (він набуває сучасного вигляду), закладає замковий сад та змінює планування містечка, надаючи йому регулярності. Свої багатства Олександр Центнер здобув у багатьох війнах, за що став галицьким каштеляном.

У середині 17 століття на замок неодноразово нападали козаки і татари. Під час одних нападів замок відбивався, інші напади призводили до захоплення і руйнування свірзького замку, в 1654 році фортеця стояла в руїнах, однак її відновив спершу Олександр Цетнер, а потім його син Ян, який теж був видатним воїном.

У 1672 році замок у Свіржі був зруйнований турками, однак поляки його відбудували. Однак у 1675 році турки спільно з татарами з напали на Свірж. Замок вистояв, оскільки його захищав сильний гарнізон, який був підкріплений гарнізонами інших фортець, які були менш укріпленими.  Цей факт призвів до того, що цій фортеці надавалася пріоритетна роль в постачанні озброєння і припасів в майбутньому. Однак після завершення польсько-турецької війни укріплення втрачає військове значення і поступово занепадає.

Замок у Свіржі як палацово-парковий комплекс

Наприкінці 18 століття замок вигорів від пожару, Домінік Цетнер взявся за відбудову, за що був звільнений від податків на три роки. Фортеця позачена на австрійській карті Фон Міга наприкінці 18 століття, причому водойм довкола було менше, отже захисна система водойм на той час не працювала через недогляд.


На початку ХІХ століття власник Ігнацій Цетнер засновує сад і великий замковий парк. Зелені насадження планувалося розширити до п’яти гектарів, однак ці плани не здійснилися, однак був зроблений хороший ландшафтний дизайн із пішоходними і кінними доріжками на замковому пагорбі і оточуючій місцевості. Оборонну башту перед брамою перетворили на каплицю, замок набув палацового вигляду, оскільки бійниці змінили на вікна.

З половини 19 століття замок часто міняє власників – Магдалена Піржалі, Катарина Старжевська, Тадеуш віктор, Марія Іласевич. Часта зміна господарів призвела до занепаду споруди – наприкінці ХІХ століття північна частина замку перебувала в руїнах, східна частина замку була спалена пожежею.

Фортеця відновлюється в 90-і роки ХІХ століття Валер’яном Чайковським, який відремонтував будівлі. Потім знову зміна власників – Феліція Кжечунович, Ірена Воланська, замок занепадаєю

У 1907 році власником замку став Роберт де Лямезан Салінс, який володів пам’яткою до 1930 року. Він був офіцером австрійської армії і генералом у польских збройних силах. Будучи заможною людиною, він вклав в замок багато коштів, відремонтував його і прикрасив мистецькою колекцією, відновив парк розміром три гектари.

Свірж між двома світовими війнами


В 1914 році внаслідок наступу росйських військ згорів від пожежі, знищені інтер’єри, мистецька колекція, бібліотека. Однак в 1917 році замок реконструйованим Робертом де Лямезаном, причому перебудова була грунтовною, багато споруд змінили вигляд, знову були завезені предмети мистецтва, однак досягнути минулої величі не вдалося, надто сильно замок був пошкоджений в 1914 році. Реконструкція тривала до 1926 року, Роберт де Лямезан живе тут до своєї смерті у 1930 році, останнім власником фортеці стає його донька Ірен і її чоловік Тадеуш Коморовський, який згодом очолив Варшавське повстання 1944 року.

 

 

З 1939 року замок залишається без нагляду, з 1942 по 1944 року ним управляє чиновник Болеслав Лащик, споруда занепадає.

Радянський період у житті свіржзької фортеці

Після Другої світової війни практично повністю знищується парк, розбирається усипальниця Роберта де Лямезана та його дружини Ірен.

В 1978 році знімався фільм про трьох мушкетерів, в 1979 році – Дике полювання короля Стаха.

У замку планується зробити філію Львівської картинної галереї, на зразок Олеського замку, однак в 1978 році споруду передають Дому творчості архітекторів. Планують зробити пансіонат для архітекторів зі всіма зручностями. При відбудові, яка починається в 1979 році, враховуються потреби споруд як готельного комплексу, а не як історичної пам’ятки. У 1982 році Будинку творчості архітекторів замок передався у безстрокове користування. Тут було озеро з двома островами, тенісний корт, волейбольний, баскетбольний майданчики. Однак в експлуатацію споруда так і не була введена.


Источник: www.zamky.com.ua

Замок Свирж находится в одноименном селе Львовской области в 40 км от Львова в районе Перемышлян. Замок был построен в 1482 году, тогда еще поселение имело статус города, теперь Свирж — просто большое село, через которое разливается широкими прудами речка Свирж. Многие помнят Свиржский замок из кадров знаменитого фильма “Три мушкетера”, именно там проводились съемки этого фильма.

Окрестности здесь очень живописны — пейзаж напоминает Карпаты в миниатюре: довольно крутые скалы, буйная зелень лесов, озера и пруды радуют глаз, но если вы путешествуете на авто, готовьтесь к бездорожью. А вообще для этой местности идеально подходит велотуризм.

Замок имеет непростую историю. Несмотря на свое хорошее оборонительное расположение — замок находится на горе Белз и был окружен непроходимыми болотами, прудами, у подножия стен – рвами и подъемным мостом, дворцовый тип его архитектуры вряд ли задумывался как оборонное сооружение.

Не раз замок страдал от многочисленных завоеваний. Известно, что во время украинско-польской войны в 1648-1654 гг. замок постоянно завоевывали казацкие отряды, а в 1648 г. – сожгли татары. Но в 1672 г. и в 1675 г. он выстоял турецкую осаду и укрыл в своих стенах шляхту, которая бежала из Поморянского замка, расположенного неподалеку.


Замок СвиржПервое упоминание о замке Свирж связанно с благородным родом Свирзжских, которым принадлежал город в XV в., и датируется 1530 годом. На тот момент замок был одноэтажным, с двумя башнями. В середине XVII века замок перешел в собственность графа О. Цетнера. Именно во времена правления Цетнеров замок расширился на юг, приобрел форму замкнутого прямоугольника с угловыми башнями и архитектурными элементами в стиле ренессанс.

Замок приобрел тот вид, который сохранил и доныне: граф значительно перестроил и укрепил замок, который служил семейным гнездом Цетнеров фактически до XIX века. А дальше неспокойное XX столетие принесло беспокойство и в Свирж. Замок менял владельцев, испытывал потери во время Первой и Второй мировых войн, его жгли и возобновляли, разрушали и опять возобновляли его заботливые владельцы.

Замок Свирж

Во время реставрации 1975-1983 гг. В замке были восстановлены белокаменные порталы проезда центральной башни, переведенные каменные лестницы, бордюры, заменено перекрытие, восстановлены интерьеры жилых помещений, хозяйственных построек.

Замок выглядит опрятно и нарядно, хотя попасть внутрь удается не каждому: территория охраняется, и у туристов есть возможность сыграть в своеобразную рулетку: в зависимости от настроения охранника внутрь сооружения вас либо пустят, либо нет.

Замок СвиржЖилец средневековых бестиарии, причудливый геральдический грифон на фасаде, который является частью разрушенного герба Свирзжских, обещает много интересного внутри.

Замок состоит из двух дворов – верхнего (главного, парадного) и нижнего – хозяйственного. в замке сохранились украшенный камин, бойницы, огромный колодец посреди двора, воду из которого брали в случае осады … Ходят легенды о девушке, которую за измену утопили в этом колодце, а вдругой легенде ее заточили в подвал – и привидение до сих пор живет в замке. Вы увидите старинные деревянные мосты и подземелья.

Не поленитесь прогуляться по территории парка около замка: возле побеленого, с красной черепицей крепостного комплекса сохранилась разрушеная сторожевая башня, которая скрывается в зарослях кустов и деревьев.

Замок Свирж

Около замка сохранился костел, датированный ХV веком. Теперь это здание эпохи Ренессанса, построенное на месте старого деревянного костела. Над входом в костёл и сегодня можно увидеть остатки шляхетского герба прежних хозяев. К костёлу от замка вёл подземный ход.

Замок Свирж

Заваленную часть подземного хода можно увидеть со рва, который окружает замок около подъёмного моста. Под мостом находиться вход в подвалы. Когда-то давно после войны там был найден клад состоявший из посуды, мебели и прочих мелочей. Все было забрано жителями села.

Замок СвиржСогласно свидетельству львовского краеведа Й. Гронского ещё в 1956 г. в Свиржском костёле около замка (в Свирже есть ещё один костёл) были видны внутри фрески, которые открылись вследствие облупления штукатурки. На фресках была изображена обнажённая женская фигура с длинными распущенными волосами в молитвенной позе на коленях на фоне панорамы средневекового Свиржа. Судя по описанию, это могла быть Мария Египетская. Дальнейшая судьба этих фресок неизвестна.

И внимательно смотрите под ноги: вокруг замка в теплое время года можно увидеть немало виноградных улиток. Говорят, последний собственник замка любил французскую кухню. Не малых по размерам улиток в Свирже выращивали специально на обеды и ужины – чтобы порадовать изысканный вкус хозяина.

Замок Свирж

А так как местные жители лучше рыбы в пруду наловят, чем будут есть «эту гадость», жизнь улиток вне опасности – и они плодятся и размножаются в этом маленьком галицком парадизе.

За последние годы замок отреставрировали, причем не повредив первозданный облик и архитектуру.

Замок Свирж

Некоторые работы ведутся и сейчас. А с 31 июля по 2 августа 2009 года в Свирже прошел небывалый в Украине фестиваль культур народов мира, деньги от которого также пошли на реставрационные работы замка. На фестивале были представлены музыка и литература, танцы и ремесла, театральное искусство и кухни народов чуть ли не со всех уголков мира.

Замок Свирж

Добраться можно из Львова от автовокзала №5, который находится на ул. Луганская (рядом круг и ул. Зеленая) ходят прямые маршрутки на Свирж. Можно еще доехать до Перемышлян, и уже оттуда местные маршрутки довольно часто ходят через Свирж. Обратно также само: либо через Перемышляны, либо, если повезет, прямой маршруткой из Свиржа.

Замок Свирж

GPS: 49°39’8”N 24°25’57”E
Google Maps
Адрес: с. Свирж Перемышлянского р-на, Львовская обл.
Контакт: +38 (03263) 2-39-28

Источник: 100travels.com.ua

Свіржський замок

Среди живописной природы Львовщины, на небольшом холме, овеянном историей, возвышаются белокаменные башни Свиржского замка. Когда-то Свирж был большим городом, по архивным данным еще в 1939 году здесь проживало более трех тысяч человек. В наше время Свирж — это небольшое село на берегу одноименной реки, окруженное широкими прудами. По дороге из Перемышлян, виднеются скалы, где по легенде бродил Иван Франко.


Свіржський замок

Год основания Свиржского замка достоверно неизвестен, началом летосчисления для него принято считать 1427 год, когда, согласно официальной хронике, город Свирж посетил польский король Владислав II Ягайло. Этот визит дал толчок к развитию поселения, и уже в 1449 году образовался город с пригородами. В то время Свирж и замок находились во владении земельных магнатов Свиржских, которым и обязан своим историческим названием.

В 1530 году замок кардинально перестраивается, меняя свой облик на более соответствующий канонам фортификационной науки того времени, напоминанием о чем служит одна из памятных табличек над арочным проемом главных ворот.

Свіржський замок

Современный вид замок приобрел с середины XVII века, со времени перехода его в собственность графа Александра Цетнера. По приказу графа замок был перестроен и значительно укреплён. Предполагается, что замысел Цетнера по укреплению Свиржского замка осуществлял известный фортификатор, генерал от артиллерии Павел Гродзицкий — автор Королевского арсенала во Львове.

 Свіржський замок

Несмотря на своё выгодное оборонительное расположение (замок находится на горе Белз и был окружён непроходимыми болотами, озёрами, рвами) во время украинско-польской войны в 1648—1654 годах Свиржский замок не раз брали казацкие отряды под предводительством Богдана Хмельницкого.

При Игнатие Александре Цетнере замок в Свирже стал резиденцией магната: появилось пышное убранство внутренних помещений, отделка наружных фасадов, был разбит английский парк. Но в начале XIX века семья Цетнеров покидает замок.

Менялись владельцы замка, каждый вносил свою лепту в разрушение его архитектуры, обновляя, изменяя все на свой лад. Конец XIX века принес Свиржскому замку запустение и разруху.

Свіржський замок

В 1907 году замок переходит в руки Роберта ла Мезан-Салянса, который за несколько лет проводит его капитальную реконструкцию. Для внутренних покоев были приобретены: коллекционная мебель, предметы интерьера, полотна и литературные произведения.

Но мирное существование восстановленного замка продолжалось недолго, в 1914 году замок подвергается нападению русских войск. Крепость подожгли, было уничтожено все его культурное наследие, остались только голые стены. Но граф Роберт не сдается, и реконструкция замка начинается снова. Вначале ею руководит сам Роберт Салянс, а затем супруг его дочери – Тадеуш Комаровський, и постепенно к Свиржскому замку возвращается былое величие.

Свіржський замок

Вторая мировая вновь обращает крепость в руины. На этот раз затянувшийся период упадка растянулся на долгих тридцать лет. Лишь в 1975 году по инициативе Союза архитекторов, во владение которого перешел замковый комплекс, начинается реставрация внешнего и внутреннего убранства с перепланировкой под нужды будущего дома творчества. Но грандиозным планам не суждено было осуществиться.

Свіржський замок

Из прежней пышности внешнего декора замка до наших дней сохранились лишь фронтоны, белокаменные порталы, каменные резные наличники оконных проемов, грифон на одном из фасадов и каменные вазы у лестничного марша. Внутреннее убранство помещений замка еще хранит следы былой роскоши: наличники дверных проемов, деревянная резная лестница, потолочная отделка – напоминание о былом величии.

Свіржський замок

В конце XV столетия братья Свиржские основали в Свирже католический приход. Первым здесь появился деревянный костел, которым опекались монахи-доминиканцы. В 1546 году на месте старого был сооружен каменный храм, который имел прямую связь с замком, между ними проходили подземные ходы, остатки которых можно увидеть и сегодня в виде рвов. Костел пережил многое, его захватывали татары, турки, храм грабили, в 1950-х годах он горел, и только в 1994 году храм передали греко-католической общине, и основали как церковь Святой Троицы и Успения Богородицы. Сегодня Костел Успения Богородицы принадлежит греко-католической общине.

Легенда Свиржского замка

Свіржський замокПо легенде давным-давно в замке работала сельская девушка. В то время возле замка велись сражения, и девушка влюбилась в одного из вражеских солдат. Ослепленная любовью, девушка помогла войску любимого захватить замок. Однако вместо благодарности парень утопил ее в колодце. Местные жители часто пугают туристов историей о блуждающем призраке несчастной девушки, которая до сих пор не нашла себе покоя.

Свіржський замок

В 1978 году в Свиржском замке проходили съёмки эпизодов знаменитого фильма «Д’Артаньян и три мушкетёра». Замок «играл» сразу несколько ролей, такие как имение отца Д’Артаньяна в Гаскони, Бетюнский монастырь, в стенах которого была отравлена Констанция, место жительства палача, казнившего Миледи, бастион Сен-Жерве крепости Ла-Рошель, в котором выдержали героический бой мушкетеры.

Свіржський замок

Свіржський замок

Свіржський замок

Свіржський замок

Свіржський замок

Источник: zhitanska.com


Categories: Другое

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.