Підручник з Географії (профільний рівень). 10 клас. Довгань — Нова програма

Які особливості економічного розвитку характерні для нових індустріальних країн?

1. ВІДМІННОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ КУРСІВ ПІВНІЧНОЇ І ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ.

Північна Корея розвивається соціалістичним шляхом, що ґрунтується на плановій економіці. Південна Корея обрала демократичний шлях та розвивається на засадах ринкової економіки.


За допомогою матеріалів електронного додатка до підручника поясніть, як і чому відбувся поділ Кореї на дві частини. Охарактеризуйте етапи економічного розвитку КНДР і Республіки Корея.

2. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ПРИРОДНІ УМОВИ ТА РЕСУРСИ.

Республіка Корея розташована в південній частині Корейського півострова. Сухопутний кордон має лише з Північною Кореєю. Південну Корею та Японію розділяє Японське море. У найвужчому місці — Корейській протоці — відстань між корейським портом Пусан та японським Фікуока ледве досягає 200 км. Із заходу країна омивається водами Жовтого моря, яке відділяє її від Китаю, із півдня — водами Східнокитайського моря. Берегова лінія дуже порізана. Країні належать понад 3 тис. островів, розташованих поблизу узбережжя. Найбільший острів — Чеджудо.

ЕГП Південної Кореї, яка розташована між Китаєм та Японією, можна оцінити як вигідне. «Проблемним» є кордон із Північною Кореєю, із якою країна має напружені відносини.

1) Порівняйте ЕГП Південної Кореї та Японії. Знайдіть спільні та відмінні риси.

2) За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника визначте особливості природних умов і ресурсів Південної Кореї.

3. НАСЕЛЕННЯ. ПРАЦЕРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ.

Кількість населення Південної Кореї становить 51,2 млн осіб. За цим показником вона посідає 26-те місце серед країн світу.

У другій половині XX ст. швидкі темпи зростання кількості населення викликали чимале занепокоєння. Уряд країни навіть проводив демографічну політику обмеження народжуваності під гаслом «3—3—35» (тобто жінці можна було народжувати трьох дітей з інтервалом не менше ніж у три роки у віці до 35 років).


В останні десятиліття в Південній Кореї суттєво змінилася не лише економічна, а й демографічна ситуація. Сучасні демографічні показники наблизилися до типових для розвинених країн Європи та Північної Америки. Природний приріст населення складає 2,3%. Середня очікувана тривалість життя — 82,5 року. Особи, старші за 65 років, становлять 14%. Однак цей показник збільшується, одночасно знижується й народжуваність.

Порівняйте статево-вікову піраміду Південної Кореї (мал. 1) зі статево-віковими пірамідами Китаю та Японії.

Сучасна Південна Корея — країна міських жителів. Станом на 2017 р. у містах проживає майже 83 % населення країни. При цьому більшість корейців, що живуть у сільській місцевості, усе одно працюють у містах. До того ж Південна Корея — країна високої густоти населення, яка дорівнює 513,5 особи/км2. Однак населення розподілене дуже нерівномірно. Більшість зосереджена в західній частині півострова. У столичному окрузі, до якого входять Сеул, провінція Кьонгідо та місто Інчхон, проживає майже половина населення. Інші великі міста: Пусан (3,2 млн осіб), Тегу (2,2 млн осіб), Теджон (1,6 млн осіб), Кванджу (1,5 млн осіб).

Знайдіть на карті найбільші міста Південної Кореї.


Південна корея

Мал. 1. Статево-вікова піраміда Південної Кореї (2017 р.).

Південна корея

Мал. 2. Структура ВВП Південної Кореї за секторами економіки (2016 р.).

Кількість економічно активного населення Південної Кореї у 2017 р. становила 26,3 млн осіб. Зокрема, у промисловості зайнято 24,1%, у сільському господарстві — 4,9%, у сфері послуг — 71%. Корейські робітники, як і японські, характеризуються високою працьовитістю, дисциплінованістю, наполегливістю, згуртованістю.

Останнім часом у країні зростає кількість іноземних працівників. Головними причинами є підвищення рівня життя населення та скорочення природного приросту. Це спонукає роботодавців залучати іноземні трудові ресурси, переважно з Південно-Східної Азії.

Поміркуйте, які економічні вигоди отримують корейські компанії, що наймають працівників із В’єтнаму, Таїланду, Лаосу.

4. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ. ДОМІНУЮЧІ СКЛАДОВІ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ.

Південна Корея — нова індустріальна країна, яка за короткий проміжок часу досягла високих показників економічного розвитку й зараз посідає провідні позиції у світі. За загальним ВВП (за ПКС) їй належить 14-те місце, за легкістю ведення бізнесу — п’яте місце серед держав світу, що є членами «Великої двадцятки».


На сьогодні в економіці Південної Кореї переважає сфера послуг (мал. 2).

Банківсько-фінансовий сектор забезпечує систему грошового обігу в країні та інвестицій.

Країна приділяє значну увагу розвитку освіти й науки. Освіта відіграє чи не найважливішу роль у житті корейців. Саме завдяки ефективному використанню значних інвестицій в освіту Південна Корея змогла подолати кризовий післявоєнний стан і стати на шлях економічного зростання.

У Південній Кореї розташовано близько 400 державних та приватних вищих навчальних закладів. Найбільшими державними університетами є Сеульський, Пусанський, Чхунам (у Теджоні), Кьонбук (у Тегу). В одному з провідних вищих навчальних закладів — Університеті іноземних досліджень «Ханкук» — із 2009 р. функціонує перша в цій країні кафедра українських досліджень, де студенти вивчають українську мову та культуру.

Постійно зростають витрати на науково-дослідні й дослідно-конструкторські роботи. За їхньою часткою у ВВП (4 %) країна у 2016 р. посіла перше місце, а за обсягом витрат — п’яте. Інноваційні мережі діють переважно у високотехнологічних сферах, таких як біотехнологія, інформатика й зв’язок. Прикладами можуть бути Долина Даедеок, Технопарк Похан і Долина Тегеран навколо Сеула, що тією чи іншою мірою розбудовуються за принципом «Кремнієвої долини» в США. Корейці не лише виділяють багато коштів на наукові дослідження, але й ефективно їх використовують в усіх сферах життя.


Південна Корея має одну з найбільш розвинених систем телекомунікацій та інформаційних технологій у світі. За індексом розвитку інформаційних технологій країна вже третій рік поспіль посідає перше місце у світі.

Послуги пасажиро- та вантажоперевезень забезпечує сучасна транспортна система з розвиненою інфраструктурою. Із 2004 р. у Південній Кореї діє високошвидкісна залізниця, що сполучає Сеул і Пусан. Метрополітен працює в шести найбільших містах. Автомобільні шляхи поділяються на фрівеї (платні швидкісні дороги) та національні автостради. Мережею фрівеїв укрита вся територія країни.

Особливе значення для зовнішньоекономічних перевезень має морський транспорт. Морський флот країни налічує 795 суден під національним прапором, ще 839 зареєстровані під прапорами інших країн. Головні морські порти — Пусан, Ульсан, Інчхон.

Авіатранспорт представлений національними компаніями «Кореан ейрлайнз», яка здійснює міжнародні польоти, та «Асіана ейр», що обслуговує внутрішні рейси.

5. ВИРОБНИЦТВА, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ МІЖНАРОДНУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ КРАЇНИ.

Машинобудування є одним із провідних секторів обробної промисловості Південної Кореї та базовим чинником її розвитку, оскільки сприяє розвитку суміжних виробництв — електроніки, металургії та хімічної промисловості.


Пріоритетне значення для економіки Південної Кореї мас виробництво автомобілів, яке розвивається швидкими темпами. Національні та іноземні автомобільні компанії (зокрема «Хюндаї», «Ссан Йонг», «Рено Самсунг») щорічно випускають понад 4,5 млн автомобілів.

Південна Корея є одним зі світових лідерів в електронній промисловості. На основі її продукції розвивається вся індустрія країни. На світовий ринок постачають потужні мікросхеми, телевізори, морозильні камери, пральні машини, відеотехніку, комп’ютери тощо. Основні центри машинобудування розташовані в Сеулі, Пусані та Ульсані.

Поясніть, які чинники сприяли розвитку виробництв точного машинобудування в Південній Кореї.

На початку XXI ст. корейські суднобудівники випередили Японію та стали світовими лідерами. Проте в подальшому вони поступилися Китаю й зараз посідають другу позицію в загальносвітовому рейтингу та забезпечують 30% світових замовлень на морські судна. Великі верфі розташовані в Ульсані, Пусані, Чанвоні, Окпхо тощо.

У країні здійснюється власна програма розвитку аерокосмічної промисловості, ведуться активні науково-технічні розробки у сфері біотехнологій, генної інженерії, лазерів, створення композитних матеріалів.

Розвитку машинобудування сприяють висока кваліфікація та дисциплінованість трудових ресурсів, а також власна потужна металургійна база: за виплавкою сталі Південна Корея впевнено посідає місце в першій п’ятірці країн світу. При цьому частина сталі експортується.


Ще одна важлива складова промисловості Південної Кореї — хімічна й нафтопереробна — розвинена переважно в портах. Своє значення та експортний характер зберігає легка (текстильна й швейна) промисловість.

6. СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

Основу сільського господарства Південної Кореї, як і Японії, складає рослинництво, де переважає вирощування рису (головна культура країни). Основні райони рисосіяння розташовані в межах приморських низовин. Також вирощують ячмінь, пшеницю, кукурудзу, сою. Важливими напрямками є овочівництво та садівництво. У країні культивують яблука, груші, персики, виноград, апельсини, японську хурму тощо. Значну частину овочів вирощують у тепличних господарствах у передмістях великих міст.

Серед напрямків тваринництва найбільш динамічно розвиваються свинарство та скотарство. Поголів’я великої рогатої худоби зосереджено в найбільш густонаселених районах на заході країни. У гірських районах на півдні півострова розташовані основні осередки шовківництва.

Корейці активно впроваджують у сільськогосподарське виробництво біотехнології та робототехніку. За інноваціями в сільському господарстві Південна Корея посідає четверте місце у світі.

Важливий вид економічної діяльності країни — рибне господарство. Щорічно тут виловлюють понад 1,5 млн т риби та морепродуктів. У прибережних водах вирощують морські організми.


7. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ.

Південна Корея посідає п’яте місце за обсягами експорту та 11-те — за обсягами імпорту серед держав світу.

Основними статтями експорту є переважно високотехнологічна продукція: автомобілі, телекомунікаційне обладнання, напівпровідники, електроніка, комп’ютери, нафтохімія. В імпорті переважає сировинна продукція: нафта та нафтопродукти, природний газ, вугілля, сталь, мінеральні добрива, а також продукти харчування.

Головними зовнішньоторговельними партнерами є США, Японія, країни Південно-Східної Азії. Південнокорейська продукція широко використовується і в Україні. Це автомобілі, електроніка, побутова техніка тощо.

За допомогою матеріалів електронного додатка до підручника охарактеризуйте міжнародні зв’язки Південної Кореї та України.

ВИСНОВКИ

• Південна Корея є одним із технологічних лідерів серед країн Азії та світу. Як і в Японії, у країні надається пріоритет розвитку наукоємних виробництв.

• Провідне значення мають виробництва електронного обладнання, автомобілебудування, суднобудування, загального машинобудування та текстильна промисловість.

• Приклад Південної Кореї показує, що людський капітал, навіть за відсутності великих природних багатств, може стати рушієм економічного розвитку країни.

• Південна Корея може стати важливим ринком для української продукції та джерелом інвестицій і технологій, необхідних для модернізації економіки нашої держави.


ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте основні риси ЕГП Південної Кореї.

2. Опишіть сучасну ситуацію в економіці Південної Кореї.

3. Назвіть провідні сектори економіки Південної Кореї та стисло їх охарактеризуйте.

4. Перелічіть основні чинники, що сприяли успішному економічному розвитку країни в другій половині XX ст.

5. Укажіть основні чинники, що визначають місце країни в МПП.

Источник: uahistory.co

Південна Корея — незвичайна країна, культура якої дуже сильно відрізняється від того, до чого звикли ми. Якщо ви цікавитеся традиціями і звичаями, які існують в цій країні, то погодьтеся, що вони безумовно викликають здивування у всьому світі.

Схід — справа тонка, а Південна Корея — далека, загадкова і незвичайна країна. Команда Travellizy публікує замітки за мотивами своєї подорожі.

 

  • Про характер корейців

Корейці — народ позитивний, з розвиненим почуттям власної гідності. Вони усміхнені і завжди готові допомогти, якщо ви звертаєтеся до них з якоюсь проханням. В Кореї мало європейських туристів, багато з азіатських країн. Для наших співвітчизників Корея поки непопулярний напрямок.


 

Корейці ненав’язливі. Вони культурно, часом лише однієї посмішкою запросять вас в свою крамницю або магазин і ніколи не будуть наполегливо зазивати і тим більше торкатися. Вони люблять наявність вільного простору навколо себе. І, взагалі-то держава відповідає їм на цей запит. Це відчувається в наявності достатнього вільного місця в автобусах, електричках, літаках (внутрішні рейси) та інших громадських місцях. Ще корейці дуже дисциплінований народ і звикли вирішувати свої проблеми самостійно Вони не люблять конфлікти і не роблять зауважень, очима говорять.

Hongdae, Seoul. Каков характер южно-корейцев, как общаться с южно-корейцами.

  • Про гроші та обслуговування в Південній Кореї

Платежі. На території Кореї відсутнє Apple Pay, через те, що у них своя система мобільних платежів. Іноземці розраховуються тільки картою. Але є ще одне велике «але». У них немає виносних (окремих) терміналів для покупців. Термінал тільки у продавця, він забирає вашу картку і проводить платіж. І в ресторанах з обслуговуванням також. Вашу картку віднесуть, спишуть гроші і принесуть назад. Але у них такий порядок не від нестачі сучасності, просто не заморочуються деякими непотрібними речами. Місцеві, ті хто розраховується за допомогою своїх мобільних телефонів, увага, віддають в руки продавцеві свій телефон і той прикладає його до терміналу.

 

Ресторани. У Південній Кореї домінують кафе і ресторани з традиційною кухнею. Хороші місця, як завжди і всюди шукати потрібно за допомогою путівників та інших рекомендацій. Разом з місцевою кухнею присутній маса кав’ярень на європейський манер, найчастіше, французький. Наприклад, є мережа кав’ярень Paris Baguette і TOUS les JOURS. «Старбакси» дуже улюблені місцевими жителями, і вони поза конкуренцією. З раннього ранку працюють тільки кав’ярні, чого не скажеш про кафе і ресторани, тому булочок з кавою наїстеся. Європейських ресторанів мало. Можна відзначити вкраплення італійських закладів, але італійці так шанують всі свята і влаштовують собі стільки вихідних, що розбавити корейську гостру їжу більш звичною італійською їжею вам доведеться рідко.

 

У Кореї не прийнято залишати чайові. В пристойних ресторанах найчастіше окремо стоїть каса з касиром, куди підходиш і розрахуєшся сам. Статус офіціанта там нижче, ніж в наших краях. Суто доставка і прибирання.

Бизнес по-корейски. Как корейцы стали одними из самых богатых людей в мире. Экономика Южной Кореи

  • Про їжу і продукти в Південній Кореї

Культура харчування: кимчи (ферментовані продукти типу квашеної капусти). Їх приносять на додаток до будь-якого замовленого блюда в кількості не менше 3 видів. У більш дорогих закладах — до 5 дають (пекінська капуста, проростки, водорості, стебла, редька). Вважається, що кимчи нормалізують обмін речовин, нейтралізують вуглеводи і перешкоджають ожирінню. Це напевно так, враховуючи, що майже все доросле населення з нормальною вагою. Людей, які перейшли на європейські булки, видно неозброєним оком за комплекцією. Але це поки що ще не бич суспільства. Далі йде рис як хліб. Далі йдуть звичайні продукти: м’ясо, риба або морепродукти, локшина, тофу і овочі. Переважно вони готують свої традиційні історичні страви. Використовують багато спецій. Прісну їжу не їдять.

 

Супермаркети дуже рясні. У них представлено по 20 найменувань риби, морепродуктів і м’яса. Дивовижний набір овочів, зелені і фруктів. Дуже великий вибір тофу. Наші кращі зразки супермаркетів суттєво поступаються. Можна купити відмінну стиглу екзотику: манго, ананас і інші фрукти. Але сирів всього виду 3-4, кілька італійських пармезанів і моцарелла. Сир — не традиційний для них продукт, як і хліб. Якщо захочеш купити хліб, його шукати потрібно. Представлений тільки в великих супермаркетах і тільки французький багет. Щрдо їжі вони переймають традиції Італії: паста і піца якось органічно лягають на їх культуру. А щодо кав’ярень переймають культуру Франції. І ще нюанс, корейці дуже люблять морозиво. Воно у них продукт всесезонний. Навіть взимку продажу морозива б’ють рекорди.

 

Ринки та стрітфуд. У Кореї є традиційний стрітфуд — місця на ринку, де у продавця тут же навпаки 2-3 посадочних місця (без приміщення), де вони, як правило, годують однією стравою. Так, умови в таких місцях антисанітарні. Але влада не закриває ці ринки, через те, що там працює менш заможне населення і це забезпечує їм дохід.

Корейская национальная еда

Стрітфуд — це всього лише окремі на ринках і то не на всіх ринках. Такі місця регулюють. Самі ж ринки зайняті підприємцями, які продають найрізноманітніші товари. На ринках у Сокчхо і Пусані — це перш за все морський достаток. Музей риб і морепродуктів. Можна купити додому готову їжу (за прилавками на цих ринках вже не їдять). Вибираєте живий продукт, оплачуєте, йдете гуляти хвилин 30, за цей час його спеціально для вас відварюють, потім обробляють і акуратно укладають разом з рисом в коробочку.

А в Пусані (друге за величиною місто Кореї) підніміться на другий поверх місцевого рибного ринку, де розташовані кафе. Вам тут же приготують куплений живий продукт. На 1-му поверсі купуєте все, що захочете, піднімаєтеся, віддаєте товар в заклад і замовляєте спосіб приготування. Потім готовий до вживання продукт подають на стіл з видом на море.

 

  • Про авто й таксі в Південній Кореї

Корейці всі на своїх авто. Жодні сучасні погляди їх поки не чіпають. Минуло років 50, як корейці вирвалися з абсолютної бідності, тому вони насолоджуються матеріальним благополуччям. Простий приклад. На гірськолижному курорті не зустрінеш таксі, через те, що туди все приїжджають на своїх машинах. Величезні багатотисячні парковки.

 

Таксі. Одна з об’єктивних проблем: багато таксистів з сіл. Вони не знають міст і не знають англійської. Довго шукають точку на карті, куди їхати. Ціни не високі. Розрахунок за лічильником і по карті. Плюс, в Кореї діє єдина транспортна карта, якою можна розраховується в автобусах, метро і таксі.

 

 

  • Про чистоту і здоров’я в Південній Кореї

Туалети. Вони мають одразу три відмінності. У більшості з них стульчаки з підігрівом. Всі унітази завжди заповнені водою на 1/3. Це зроблено для того, щоб не вдихати запах власної урини. І найголовніше, туалетів дуже багато. Вони є скрізь, чисті і охайні за вкрай рідкісним винятком.

 

Вони фанати здоров’я. Дисципліновано займаються профілактикою свого здоров’я. Середня тривалість життя в країні — 82,6 року. Вони люблять за собою доглядати і все дуже молодо виглядають. Дуже люблять ходити в лазні. На півдні країни поширені гарячі джерела, які користуються популярністю у всього місцевого населення. В баню приходять з цілими відрами засобів по догляду за всіма частинами тіла. У вихідні вони відправляються в гори ходити трекінговими маршрутами. Самі корейці дуже багато подорожують своєю країною. У них краща натуральна косметика.

 

Офіційна медицина висотехнологічна. Сюди приїжджають на операції велика кількість іноземців. Лікарні нагадують респектабельні готелі. Корейці люблять естетичні процедури. Південна Корея — світова столиця пластичної хірургії. За статистикою, кожна п’ята жінка в країні зробила хоча б одну пластичну операцію. Але надутих губ і щік не зустрінеш.

 

  • Про моду в Південній Кореї

Мода. Корейці люблять модно і акуратно одягатися. Люблять брендовий одяг. Мода у молоді знову ж на французький манер — багато хто носить взуття на босу ногу, навіть в «мінус». Віддають перевагу класиці, авангардний одяг не носять, люблять речі стриманого крою. Багато однаковою одягу, навіть якщо речі абсолютно різних брендів. Марки підлаштувалися під потреби ринку. 90% людей взимку носять довгі пуховики чорного і білого кольору від відомих спортивних брендів. Незважаючи на холодні зими, хутра там не в фаворі. У містах багато торгових центрів. Практично всі люксові і середні бренди в країні представлені. Корейці люблять шопінг. І досить багатих людей, щоб купувати люкс.

Как одеваются корейцы. Мода в Южной Корее

  • Про гори в Південній Кореї

Трекінг. У Кореї багато гір і держава зробила все, щоб люди відпочивали в горах і дихали повітрям. На схилах гір прокладені десятки кілометрів обладнаних безпечних стежок і сходів для підйомів. Цікаве спостереження: більшість корейців, які вирушають у гори, одягаються повністю в одяг для трекінгу (The North Face, наприклад), взувають призначене для цього взуття, а не просто кросівки. Вони люблять такі прості, але правильні речі, щоб було комфортно.

 

Вони люблять висотки. А що робити? Осередок міжнародних компаній зобов’язує рости вгору. Це відноситься до таких міст, як Сеул і Пусан. Але вони зі своїми висотками не лізуть в центр. У центрі зосереджена історія, будиночки 600-річної давності, парки, туристи ходять. Тому ділові квартали розташовуються в нових мікрорайонах. Наприклад, в Сеулі Lotte World Tower — 123-поверховий надвисокий хмарочос, в районі розважального комплексу Lotte World. У ньому діє туристична послуга: людей піднімають на 118 поверх, звідки можна побачити все місто. Будують якісно.

 

Video by Travel With Friends

 

  • Про туризм у Південній Кореї

Відпочинок. Корея країна велика. Вона омивається Жовтим і Японським (Східним, корейці так назвали) морем. Тому є і пляжний відпочинок, і гірськолижні курорти. Найбільш привабливим природним місцем є острів Чеджудо і розташоване на ньому курортне місто Чеджу. Він розмістився на півдні країни і нагадує острів квітучих камелій і стиглих мандаринів.

 

Горнолижка. Варто відвідати гірськолижний курорт Пхенчхан (курорт YOнпхён). Інфраструктура відмінна, все-таки 2018 року там проходила зимова Олімпіада. Людей на курорті багато, але і трас багато. Катаються вони культурно та дотримуються всіх правил поведінки на схилах. Багато дітей вчиться кататися.

 

Малі готелі (хостели). Найчастіше у них ці формати об’єднані. У малих готелях є як невеликі номери з ванною кімнатою, так і зони спільного проживання, те, що у нас називають хостелом. Господарі надають маленький простір, але необхідний людині перелік зручностей буде обов’язково. І тапочки в номерах, і ліхтарик всюди і завжди, і засоби гігієни. Все технологічно і автоматизовано.

Что посмотреть в Южной Корее

  • Про економіку Південної Кореї

Рівень добробуту. Корея за минулі 60 років зробила економічне диво. Середня зарплата в Сеулі в останні роки становила близько 4700 доларів на місяць (до вирахування податків). За корейським мірками вважається не високою, але добробут людей відчувається за різними маркерами (машини, одяг, подорожі). До 40-х років минулого століття Корея була сільськогосподарською країною. Але бажання влади змінити ситуацію привели країну до позитивних змін. Незважаючи на купу проблем, труднощів і гострий дефіцит природних ресурсів Південна Корея з економічно відсталих країн змогла перейти в число багатих розвинених держав дуже швидко.

 

В економіці функціонують чеболі — унікальна корейська схема побудови бізнесу. Це південнокорейська форма фінансово-промислових груп, яка в свою чергу є групою формально самостійних фірм, що знаходяться у власності певних сімей і під єдиним адміністративним і фінансовим контролем. Вони виникли в кінці Корейської війни і існують досі. Основні риси чебол — це те, що компаніями управляє основний акціонер і його сім’я, а також те, що чеболи об’єднані єдиною організаційною структурою конгломератів підприємств різної галузевої спрямованості. Наприклад, Samsung володіє і госпіталями, і шиють одяг.

 

Чеболі існують за підтримки уряду країни, яке забезпечує їм захист і надає ряд привілеїв. Найбільш відомі чеболи: Samsung, LG Group, Hyundai, Daewoo, Lotte та інші.

Небесная линия Пусана, город Пусан в Южной Корее

  • Про пам’ятки Південної Кореї

У Сеулі збереглося п’ять королівських палаців, що зберігають в собі 500-річну історію династії Чосон. Чхандоккун — величезний комплекс з декількома палацами і великої парковою територією. Унікальність в тому, що ви занурюєтеся в абсолютно інший світ архітектури.

 

Продовженням подібного досвіду стане відвідування фольклорного села Букхчон Ханок в центрі Сеула. У перекладі означає Північне село. Їй приблизно 600 років. Всі будинки виконані в єдиному архітектурному стилі, розробленим архітекторами династії Чосон, але різні за розмірами і інших деталей. Колись в ній жили члени королівської сім’ї та вищі кола столичної аристократії. Зараз в будинках живуть звичайні люди. Влада відреставрувала будинки і зробили район туристичним місцем. Місцями висять таблички з проханням дотримуватися тиші. А ще вона цікава тим, що в деякі будинки можна увійти всередину і чай попити.

Букхчон Ханок в центре Сеула

У Пусані можна потрапити в ще в одне унікальне село — Камчхон. Це був старий, бідний і не упорядкований район, розташований на схилі гори. Довгий час тут існували халупи, потім їх змінили маленькі будиночки, що щільно приєдналися один до одного. Двориків немає або вони на даху, там же розбиті городи. Вулички вузькі. Довго район був головним болем влади. І, нарешті, вони знайшли рішення. 2009 року адміністрація міста Пусан придумала зробити з цього району художній квартал. Роботу цю довірили сучасним художникам, архітекторам та іншим творчим людям міста. Тепер це культурне село: центр мистецтв і ремесел. З’явилися гончарні та інші майстерні, лавки, кав’ярні, фотостудії, місця для зйомок. Люди там живуть як і раніше, але їх будиночки пофарбували в різні кольори. Виглядає тепер село як мальовнича картина. По-іншому її ще називають Пусанська Мачу-Пікчу. І тепер тут натовпи туристів, які переміщаються організованими маршрутами.

✈️ Обирайте вигідні авіаквитки у Південну Корею ✈️

Читайте також: 
➱ Південна Корея — азіатська столиця майбутнього в сьогоденні

 

Источник: travellizy.com

Південна Корея адміністративно поділяється на 9 провінцій (1 з них автономна), 1 місто особливого статусу і 6 міст-метрополій. Ці одиниці, в свою чергу, поділяються на ряд більш дрібних утворень: міста, повіти, муніципальні округи, селища, волості, міські райони і села.

Сеул

Сеул — столиця Південної Кореї, заснована на місці поселення кінця 14 століття під назвою Ханян. Поселення, в якому розташовувався королівський палац Кен-пліч, незабаром було укріплено. У 1910 — 1942 роках місто називалося Кенсон, а свою нинішню назву — Сеул (з корейської — «столиця»), отримав у 1945 році. З 1948 року Сеул є офіційною столицею Республіки Корея і її головним економічним, політичним і культурним центром.

Інчхон

Інчхон — великий місто-метрополія (третє за кількістю жителів в Кореї) і порт на узбережжі Жовтого моря. Інчхон з його великим портом є «воротами Сеула», і в деякій мірі відноситься до Великого Сеулу. Транспортні системи Сеула і Инчхона (зокрема — лінії метрополітену) пов’язані між собою. В Інчхоні існує вільна економічна зона, створена в 2003 році.Південна корея

Люди селилися на території Инчхона вже в епоху неоліта. З кінця IV ст.єка місто перетворився у великий торговий центр Кореї, і залишався таким протягом середніх століть. У 1883 році в місті був заснований порт Чемульпхо, який однимз перших відкрився для торгівлі з іноземцями. Гавань Инчхона відома тим, що в ній в 1904 році була розпочата російсько-японська війна — тут японська ескадра напава на російський крейсер »Варяг», який був затоплений, але не здався ворогові.У 1950 році Інчхон також з’явився місцем висадки американського десанту, що стало переломним моментом в ході Корейської війни.

До складуе Инчхвона знаходяться острови Енчжон, Вольми і Муї. Острів Енчжон приваблює туристів гірой Бэгун-сан з монастирем Енгун-са і мінеральними джерелами зі СПА-комплексом.

Кванджу

Кванджу — столиця провінції Південна Чолла, місто-метрополія, розташований в центральній частині Кореї в оточенні мальовничих природних ландшафтів. Кванджу є відомим культурним і науковим центром країни. Місто було засноване в 57 році до н. е. З 370 року місто, званий тоді Ханам Виресон, був столицею держави Пекче. Назва Кванджу було прийнято в 940 році.Південна корея

Один з передмість Кванджу — Пунвонни — відомий з XV століття центр виробництва кераміки, саме тут завжди виготовлялася більша частина корейського білого фарфору.

Останнім часом Кванджу являє собою сучасний мегаполіс з розвиненою інфраструктурою. Він все ще залишається великим центром корейської керамічної промисловості. У місті зосереджено безліч визначних пам’яток, серед яких християнський храм Чонджинам (XVIII століття), Форт Намхансон (1626 рік), Державний музей з великої археологічної та керамічної колекцією.

Серед заходів Кванджу виділяється Фестиваль томатів з ярмарками та змаганнями, Всесвітня виставка кераміки та щорічний вересневий Фестиваль білої кераміки.

Пусан

Пусан — другий за величиною місто країни, що має статус міста-метрополії, розташований на південному узбережжі Кореї. В Пусані розташовується великий міський порт, що займає четверте місце у світі за вантажооборотом.Південна корея

В X — XIV століттях Пусан називався Пусанпо (з кор. — «гора у формі котла в затоці»). З XV століття місто успішно розвивав торгівлю між Кореєю і Японією, і став дуже процвітаючим портом, яким і є досі.

Пусан приваблює туристів безліччю пам’яток, серед яких міст Кван-нан (довжина 7420 м), що з’єднує райони Нам і Хэундэ; буддистський храм Допо-са (678 рік) з кріпосною стіною; 9-ти поверховий рибний ринок в районі Чакальчи — найбільший в країні; парк — ботанічний сад Енду-сан, що займає площу 69 000 кв. м; вишка Пусан Тауер (висота 120 м) з оглядовим майданчиком.

Також в районі Пусана є безліч пляжів, що відрізняються чистотою і комфортом, і термальний комплекс джерел Доннэ.

Тегу

Тегу — четвертий за величиною місто в Південній Кореї (після Сеула, Пусана і Инчхона), столиця провінції Кенсан-Пукто. Адміністративно він є містом прямого підпорядкування. Протягом усієї своєї історії Тегу був великим транспортним вузлом, перебуваючи на шляху з Сеула в Пусан.Південна корея

Люди на території Тегу селилися вже з 1500-3000 років. до н. е. Місто було засноване в 261 році. Згідно з літописами, у часи Трьох королівств Тегу називався Дэлгубел, і входив до складу королівства Силла. Сучасна назва — Тегу — місто отримало в 757 році. З 15 століття в Тегу розвивалася ринкова торгівля. Самий відомий з давніх ринків — Янненси, ринок лікарських трав, працює до наших днів.

Туристів Тегу приваблює наступними пам’ятками: парк Апсан з буддистськими храмами і музеєм Корейської війни; парк Пхальгонсан з безліччю монастирів; парк Тальсон, що знаходиться в стародавній фортеці; розважальний парк Турю.

Кенджу

Кенджу — великий корейська місто, розташоване в південно-східній частині провінції Кенсан-Пукто на березі Японського моря. Завдяки своєму культурно-історичної спадщини Кенджу вже багато років є визнаним туристичним центром Кореї, входить в список світової культурної спадщини ЮНЕСКО, і привертає безліч туристів.Південна корея

Перші документальні свідчення існування міста на місці нинішнього Кенджу відносяться до початку нашої ери. Ймовірно, місто було засноване в 57 році до н. е. ДО IV — X століттях місто було столицею держави Сілла, а з VII століття був визнаним культурним центром країни. В 940 році Кенджу отримав нинішню назву, і незабаром втратив своє значення. Аж до XX століття, коли в місті почалися археологічні дослідження, Кенджу історичні пам’ятники неодноразово руйнувалися і грабувалися. Новий розвиток як промисловий і туристичний центр місто отримало лише з 1970-х років.

Сьогодні туристи, які відвідують Кенджу, знайомляться з культурною спадщиною Силли в Національному музеї Кенджу, що славиться багатою колекцією археологічних предметів. Крім того, серед місцевих визначних пам’яток виділяються грот руїни колись великого храму Хваннен-са з оточуючими його скульптурами Будд і бодхисатв і залишки монастиря Бунхван-са (7 століття); королівський некрополь Керім в центрі міста, старовинна обсерваторія Чхомсондэ (647 рік). Крім того, в місті варто оглянути печерний храм Сокку-рам (8 століття) і знову відбудований на пагорбі Тохам-сан древній монастир Пульгук-са (528 рік), а також кілька фортець часів держави Сілла.

Острів Чеджу

Чеджу, або Чеджудо, — найбільший острів Кореї і одночасно найменша провінція країни з однойменною адміністративним центром у місті Чеджу. Острів розташований в Корейському протоці в 100 км від південного узбережжя країни, і вважається одним з кращих курортів Кореї. Острів є батьківщиною легендарних нирців хэне, занурюються на глибину до 10 м.Південна корея

Острів Чеджу утворився в результаті виверження вулкана Халла-сан (висота 1950 м), зараз вважається вимерлим. Потоки застиглої лави утворили на схилах вулкана химерні рельєфи у вигляді гротів, печер, тунелів і стовпів. Тут був утворений Національний парк, в якому росте близько 2000 видів рослин і живе 4000 видів тварин. За свою унікальність острів був внесений до списку Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

До 662 року Чеджу, званий тоді Тхамна, був окремою державою, після чого був завойований Силлой. У 938 році, після падіння Силли, острів опинився під владою Корі. В період японського протекторату в 1910 році Cheju був перейменований в Сайсю (для зручності вимови японцями), а після звільнення Кореї від японців, став її частиною. У другій половині XX століття острів Чеджу почав розвиватися як великий туристичний центр.

Острів, курортний сезон на якому триває з липня по вересень, славиться своїми пляжами. Тут є пляжі як з білосніжним дрібним піском, так і з чорним вулканічним піском. Прибережні води рясніють багатством флори і фауни, що робить острів центром тяжіння для любителів дайвінгу. Крім дайвінгу в прибережних водах острова Чжечжу популярний дайвінг, снорклінг і рибалка.

На південному узбережжі острова розташовується досить велике місто Согипо, оточений мандариновими плантаціями. Там варто відвідати Музей мандаринів і водоспад Чонбан — єдиний в Азії водоспад, обрушивающий води в океан. Інший курорт острова — Чунмун — славиться своїми пляжами і знаходяться неподалік вулканічними стовпами Чусан Чольли-де. Поруч з курортом Кимнен варто побачити печеру Мончан-гуль — лавовую печеру, яка є найдовшою в світі: її довжина 13422 м, висота — близько 10 м.

Источник: newstravel.com.ua


Categories: Другое

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.