Однією з головних перлин, яка манить до столиці України тисячі туристів, є Києво-Печерська Лавра. Святиня має майже тисячолітню історію. Саме тут зародилося православ’я Русі. Бог оберігає печери Києво-Печерської Лаври, її культові споруди, провівши крізь безліч війн, конфліктів, повеней, катастроф, бунтів та пожеж ці місця, святі для кожного, чию душу наповнює любов до Творця.

Під Києво-Печерською Лаврою знаходиться величезна кількість підземних ходів і печер, які ніколи не служили цілям змовників або заколотників, а лише виконували роль притулку для тих, хто, залишивши мирську суєту, шукав Бога.

Історія заснування: від печери до храму

Преподобний Іларіон Печерський
Преподобний Іларіон Печерський

Сьогодні, завдяки багатьом письмовим джерелам XXI століття, ми знаємо, як виник Києво-Печерський монастир. Першим, хто на плато, вкритому густим лісом, вирішив присвятити себе молитвам, був Іларіон. У селі Берестові Іларіон був поставлений священиком. Однак, мирська суєта обтяжувала його, і в пошуках усамітнення він йшов в лісову глушину, де ніхто не міг перервати його духовного єднання з Всевишнім. Пізніше він вирив в ґрунті печеру, де молився.

Ярослав Мудрий незабаром призначив Іларіона Митрополитом Київським в обхід рішення Константинополя. Однак, печера не довго була пустою: її зайняв монах Антоній, який залишив священну гору Афон.

Його святість привернула на береги Дніпра нових послідовників. Серед них був і Феодосій Курський. Коли печерні мешканці зрівнялися за кількістю з христовими апостолами, вони заснували церкву Успіння Пресвятої Богородиці.

Головні святині лаври

Коли засновник Лаври монах Антоній прибув до Києва з Афона, його визнали збіглим ченцем. У той час настоятелі афонських монастирів направляли ченців для несення слова Божого до государів Європи з цінними дарунками. За інформацією з історичних джерел, як мінімум з собою посланці несли копії ікон. Антоній же прийшов з порожніми руками.

Минуло небагато часу з моменту заснування і святині наповнили стіни нового православного центру Русі. Так, Ярославом Мудрим були передані мощі Святого Климента, раніше даровані Володимиру Великому Папою Римським в знак прийняття Київською Руссю християнської віри. Чималу роль відігравало лояльне ставлення київських правителів до братії та засновників Лаври Антонія і Феодосія.


Панорама Києво-Печерської Лаври
Панорама Києво-Печерської Лаври

Київ неодноразово штурмували іновірці, для яких Лавра не мала ніякої цінності. Так в 1096 році половці розграбували божу обитель, знищили святині. Турки, монголи, кримські татари неодноразово розоряли Києво-Печерську Лавру. Найстрашнішим був 1240 рік, коли орди Батия зруйнували культові споруди, вирізали братію. Однак, завдяки заступництву князів і знаті, монастир вдавалося швидко відбудовувати, а його стіни наповнювалися новими реліквіями. На сьогоднішній день святині Лаври можна поділити на кілька груп:

  • мощі;
  • іконостас;
  • джерела;
  • мироточиві глави;
  • культові споруди.

Мощі Божих угодників

У печерах Лаври поховані мощі 123 людей. Не всі були ченцями (наприклад: Петро Столипін) й жили в самоті. Ховали в підземеллях Києво-Печерського монастирю князів, членів їхніх сімей. Це своєрідна плата за допомогу у відновленні обителі, значні пожертви. Так, Іуліанія, княжна Ольшанська, була похована у Великій Церкві. Однак, коли через якийсь час труну розкрили, то тіло виявилося нетлінним.


У підземних галереях покояться останки Нестора Літописця. До могили святого старця приходять просити успіхів в науці і навчанні. Відомий богатир Ілля Муромець знайшов свій вічний спочинок в стінах Лаври. Його мощам приходять вклонитися ті, хто шукає сили і здоров’я. Численні паломники щодня відвідують Києво-Печерську Лавру, просячи у нетлінних останків здоров’я, сімейного благополуччя та успіхів.

Мощі святих в печерах Лаври
Мощі святих в печерах Лаври

Мироточиві глави – ще одне диво, яке не можуть пояснити вчені. Черепа святих виділяють миро. Ті, хто несе в серці віру в Бога, помазавшись миром, отримують зцілення. У минулому столітті за часів боротьби з церквами, глави, що зберігаються в судинах зі срібла і скла, були передані до музею та перестали виділяти ялин і миро. Тільки після повернення монастиря в церковне лоно диво мироточення відновилося.

Джерела

На території Києво-Печерського монастиря розташовано три джерела з цілющою, чудотворною водою. Два колодязя були вириті самими Антонієм і Феодосієм. Подейкують, що один старець мав поступливий характер, а інший – строгий. Хоч колодязі і знаходяться близько один до одного, але, випивши водиці, розумієш, що вода в джерелах має різний смак, як характери святих засновників.


Третє джерело – «Сльози Пресвятої Богородиці». За легендою, під час епідемії в Києві, пастухам явилася Богородиця. Матір Божа вказала де знаходиться чудодійне джерело, вода з якого зцілила їх.

Джерело «Сльози Пресвятої Богородиці»
Джерело «Сльози Пресвятої Богородиці»

Ікони

Найбільш шанованими, які зберігаються в музеї (Лавру поділено на дві частини: культову й музейну), є ікони:

  • Пресвятої Богородиці «Похвала Печерська»;
  • Воздвиження Чесного Хреста Господнього;
  • Божої Матері, іменована «Всецариця»;
  • Святителя Миколая, Архієпископа Мір Лікійських;
  • Великомученика Пантелеймона.

До ікон можна прикластися, коли відкриті двері Лаври або під час богослужінь. Тому не зайвим перед візитом до святої обителі буде вивчити розклад богослужінь.


Іконостас Києво-Печерської Лаври
Іконостас Києво-Печерської Лаври

Культові споруди

На території Лаври знаходяться 20 церков, які відносяться до різних історичних епох. Вони відрізняються стилем і архітектурою. Деякі неодноразово були зруйновані і згодом заново відбудовані, через що не зберегли свій первозданний вигляд.

Троїцька надбрамна церква була зведена в XXII столітті. І з тих пір вона не перебудовувалася (єдина з споруд Лаври). Свята брама – головний вхід в монастир, розташований під аркою храму. За повір’ям, якщо пройти два рази під аркою, то відпускаються всі гріхи.

У 1745 році була побудована Велика лаврська дзвіниця. Замість 3 років її будували 14. Висота цієї пам’ятки культури становить 96,52 м. Коли будували в Києві Батьківщину-Мати, то за проектом меч був вище, ніж хрест на дзвіниці. Однак, ґрунт став просідати, та за рекомендацією священиків висоту монументу було зменшено. Куранти на дзвіниці, виготовлені московськими майстрами, дзвонять кожну чверть години, що є однією з візитних карток столиці України.


Велика лаврська дзвіниця
Велика лаврська дзвіниця

Гетьман Іван Мазепа був видатним меценатом свого часу. За його власний кошт було збудовано безліч церков та храмів на території України. Не оминув він своєю увагою й печерний монастир. У 1698 році було завершено Економічну браму та Церкву Всіх Святих (Всіхсвятську). Архітектором брами було обрано Дмитра Аксамитова. Досі серед дослідників не існує єдиної думки, чи справді він є автором проекту церкви. Адже архітектура її містить стиль бароко та елементи української хрестовокупольної церкви.

Успенський собор

Окремо варто розповісти про головну споруду Лаври. Успенський собор Києво-Печерського монастиря був закладений у 1073 році самим Феодосієм. За три роки він був відбудований на гроші сина Ярослава Мудрого, князя Святослава. Джерела свідчать, що будівництво велося у 1073-1078 роках. Собор одразу став неформальним каноном створення храмів на Русі. За його стилем збудовано більшість культових просланих споруд того часу.

У 1230 році стався землетрус, який завдав сильних руйнувань. Через 10 років монгольські орди практично знищили Успенський Собор, що був розписаний грецькими майстрами. Тільки в 1470 році було відбудовано святиню.


Успенський собор Києво-Печерської Лаври
Успенський собор Києво-Печерської Лаври

Але в 1482 році війська Кримського хану знову пограбували Успенський собор. Відновлений храм став усипальницею знаті Речі Посполитої. Однак в 1718 році пожежа знову завдала непоправної шкоди. Тоді ж згоріла друкарня та бібліотека Лаври. В 1729 році Успенський собор був відбудований в стилі бароко, що характерно для XVIII століття в цілому.

Більшовики хоча боролися з релігією, але не зруйнували храм, лише зробили з нього музей. Однак гітлерівські війська в 1942 році підірвали Собор, попередньо вивізши з Лаври цінності й святині. Момент вибуху був відображений на кіноплівці. Злочин підриву Успенського собору Києво-Печерської Лаври розглядався Нюренбергським трибуналом. Лише в 1995 році почалися роботи по відновленню святині. На даний момент йде розпис храму.

Свято-Успенський собор – це найбільша за розмірами пам’ятка архітектури часів Київської Русі. Шестистовпний собор з трьома навами мав хрестоподібний купол. Стовпам також надано форму хреста у розрізі. Нави закінчувалися назовні півкруглими виступами, апсидами.

Через величезну кількість перебудов до нашого часу не збереглися аутентичні мозаїки та фрески центрального фасаду, стін собору. Серед фресок та мозаїк визначне місце займала Оранта. Автором однієї з фресок Свято-Успенського собору був Алімпій Печерський. Він є першим відомим мозаїстом, іконописцем, ювеліром Русі.

Цікаві факти: всупереч науці


Багато атеїстів, які вивчали історію, відвідуючи підземелля Києво-Печерської Лаври, прийняли православну віру.

Так, в епоху політики державного атеїзму в СРСР, вчені прикладали зерна пшениці до мощів святих у церкві. Виявилося, що такі зерна приблизно на 30% швидше сходять і дають більший врожай. Радянські вчені пішли далі: вони опромінювали зерна радіацією. Незважаючи на це, пшениця, яка була піддана радіаційному випромінюванню і деякий час перебувала в підземеллях Лаври, давала кращі сходи, ніж звичайні зерна.

Нез’ясовний досі факт, чому кисень в печерах Лаври у Києві окислює в 10 разів повільніше, ніж кисень на поверхні. Примітно, що радянські вчені залишали в похоронних нішах колонії бактерій. Колонії скорочувалися в числі мінімум в два рази, а хвороботворні бактерії зовсім гинули.

У 1998 році Києво-Печерська Лавра знову була повернута в лоно православної церкви. Ченці помітили, що в цей же час почали мироточити мощі святих. Миро було взято на дослідження. Лабораторні аналізи показали, що більш ніж на 70% речовина складається з тваринних білків, що характерно лише для живих організмів. Крім того, кістки святих ставали в момент мироточення м’якими, немов парафін.


Останки звичайних людей при розкладанні виділяють сморід. Дивно, але поблизу мощів святих відчуваються пахощі. До сих пір немає ніякого пояснення цим феноменам, адже ретельна біохімічна експертиза не виявила речовини, що використовуються для муміфікації, бальзамування або консервації.

Внутрішній двір Києво-Печерської лаври
Внутрішній двір Києво-Печерської лаври

Легенди Києво-Печерської Лаври

Літопис Києво-Печерської Лаври за кілька століть, від Київської Русі до незалежної України, наповнився безліччю історій. І вже ніхто не скаже, де вигадка, а де правда. Хоча чудеса, які до сих пір відбуваються в стінах і підземеллях обителі змушують повірити, що абсолютна більшість легенд є правдою.

  • У XV столітті ієромонах Діонісій Тріска на Великдень спустився в печери Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де вирішив покадити. Коли він став вигукувати: «Браття, Христос воскрес!», йому з гробниць пролунала гучна відповідь:«Воістину Воскрес!». Чернець був настільки вражений, що вдався до самітництва до самої смерті.

  • В 1628 році католицький сановник Вольський, перебуваючи в Успенському соборі, печерах Лаври паплюжив та лаяв святині. На зворотному шляху його кінь зламав обидві ноги. Вольський отримав важкі каліцтва й травми, і протягом року помер.
  • У 17 столітті князь Павло Курцевич, який через хворобу втратив зір та не міг самостійно пересуватися, вирішив випробувати останній засіб від своєї недуги. Він відвідав Києво-Печерську Лавру. Не дивлячись на те, що він був католицької віри, Курцевичу дозволили пройти до підземелля. Після проведеного обряду князь був зцілений.

Ще багато цікавих фактів містять святі стіни. Ще з багатьма загадками та таємницями зустрінуться вчені й прості паломники. Під час екскурсії до лаври кожен зможе у повній мірі відчути святу силу, що є оберегом для православ’я майже тисячу років.

Источник: myukraine.org.ua

Довідкова інформація
    Києво-Печерська лавра – одна з найвідвідуваніших та найбільших православних святинь України та світу. Комплекс старовинних монастирів та музеїв у складі НІКЗ приймає сотні тисяч візитерів щороку. Перший печерний монастир з’явився на території теперішньої Нижньої лаври в 1051 р., а розбудова до нинішнього стану тривала майже 900 років.

Києво-Печерська лавра – це:
    – найбільший музейний комплекс в Україні. На площі 22 га розмістилось 144 споруди, включаючи 122 історико-культурні пам’ятки, 2 підземні комплекси, храми та виставкові зали;
    – з 1990 р. лавра входить до Списку світової спадщини ЮНЕСКО;
    – лавра – це чоловічий монастир, який має важливе історичне значення і особливий вплив на духовне життя людей. Найбільша кількість лавр – 5 – знаходиться в Україні, Києво-Печерська – найбільша, і, найімовірніше, в світі теж;
    – одне із “Семи чудес України” за визначенням однойменного всеукраїнського конкурсу.

ТОП-5 найбільш популярних християнських споруд у лаврі:
    1. На Велику лаврську дзвіницю висотою майже 100 м можна піднятися, осиливши 374 сходини. Одна з найвищих будівель Києва помітна за 20-30 км від міста.
    2. Троїцька надбрамна церква – єдина наземна будівля лаври, що повністю збереглася з часів Київської Русі.
    3. Успенський собор – головний соборний храм, відбудований у 2000 р.
    4. Ближня (383 м) та Дальня (293 м) монастирські печери з підземельними церквами зберігають мощі більше 50 святих та вважаються чудотворними.
    5. Трапезна церква Антонія і Феодосія – наймолодший храм лаври, збудований 1895 р.

На території Києво-Печерської лаври 5 музеїв:
    1. Музей історичних коштовностей – один із найпрогресивніших музеїв в Україні та світі.
    2. Один з найбільших у країні художніх музеїв народного декоративного мистецтва.
    3. Державна історична бібліотека.
    4. Музей книги та друкарства.
    5. Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва.

Що безкоштовно?
    – Вхід до заповідника. Для школярів та студентів – кожен понеділок за умови домовленості з керівництвом заповідника; для всіх — на Великдень та найбільші православні свята, у дні відкритих дверей – 18 травня та 24 серпня. 1 вересня тільки для учнівської молоді.
    – Вхід у діючий монастир Нижньої лаври.
    – Самостійний огляд Дальніх та Ближніх печер.

Источник: md-ukraine.com

Києво-Печерська лавра заснована у 1051 році князем Ярославом Мудрим і є один з найдавніших монастирів Київської Русі. Заснований монастир монахами Антонієм і Феодосієм його учнем. Ченці оселилися в печері для усамітнення і молитов на горі обросла лісом. До них в печері жив священик Іларіон. Коли ченців стало приходити до печери все більше і більше, то Антоній викопав нову печеру на сусідній горі, яка перебувала нижче і оселився в ній. З цих часів і пішла назва гора нижня і верхня гора (тепер Верхня Лавра і Нижня Лавра). Ченці жили в суворій слухняність і служінні Господу, до них приходило все більше і більше кількість прихожан. Коли людей стало зовсім багато, ченці звернулися до князя Ізяслава (син князя Ярослава Мудрого) з проханням віддати їм всю гору, щоб побудувати церкву. Так була побудована Церква Успенія Пресвятої Богородиці (1073-1089 рр..) І келії для ченців, які надалі переросли в монастир під назвою Печерський. При монастирі знаходився притулок для жебраків, сліпих і кривих на який церква виділяла частину грошей. Коли ченці переселилися в новий відбудований монастир, то старий стали використовувався як усипальню, де праворуч і ліворуч у стінах ховали ченців. Безліч разів за історію на Печерську Лавру нападали вороги, грабували, руйнували і палили. Але кожного разу її відбудовували, прикрашали, розписували, дарували дорогоцінні реліквії і давали щедрі пожертви. Головна реліквія — мощі преподобних отців. Тут похований билинний Ілля Муромець. 
У 1593 р. йому належали два міста — Радомисл і Васильків, близько 15 сіл і сіл у різних місцях західної Русі, з рибними ловами, перевозами, млинами, медовими данинами. Монастир отримав право посилати до Москви для збору пожертвувань. Церква знову була оновлена і прикрашена. У Великій церкві перебувала чудотворна ікона Успенія Божої Матері. У 1616 році в монастирі була побудована друкарня, де почали друкувати богослужбові та полемічні книги. В цей же час завели училище, яке в майбутньому стане відомою Києво-Могилянською колегією. У 1688 році музей церкви отримав статус лаври. У ризниці Лаври зберігалися чудові за старовини і цінності Євангелія, начиння і облачення, а також колекція портретів. На хорах були бібліотека Лаври та архів. 
У 1731-1745 рр.. була побудована Велика лаврська дзвіниця висотою 96,5 м — найвища точка Києва, яку можна відвідати і в наші дні. У Ближніх печерах спочивають мощі 80 угодників, в Дальніх — 45. 
Троїцька надбрамна церква (над святими брамою лаври в1107 р.), найдавніша зі збережених, зведена на кошти князя Святослава Давидовича (Миколи Святоші), зберігся настінний живопис XVIII століття. Києво-Печерську Лавру не залишав без уваги жоден з російських государів: Олексій Михайлович, Петро Великий, Катерина II, Анна Іванівна, Микола I, Микола II, Олександр I, Олександр II, Олександр III, Павло та Єлизавета. Для відвідування відкриті Ближні та Дальні печери, де зберігаються мощі лаврських подвижників, які жили в період з XI по XV ст. Також Трапезна церква преподобних Антонія і Феодосія, Собор Успіння Пресвятої Богородиці (одна з найкрасивіших Соборів України), Церква Всіх Святих, Церква Спаса на Берестові, Церква Різдва Пресвятої Богородиці. На площі перед Успенським Собором на великі свята проводяться богослужіння, на які приїжджає головний митрополит Київський. На території Лаври діє кілька музеїв: Музей мікромініатюр Н. Сядристого, Музей історичних коштовностей, Музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства, Музей театрального, музичного та кіномистецтва, головний центр російського православ’я (об’єкт світової культурної спадщини під охороною ЮНЕСКО), виставкові зали і сувенірні магазини. У музеї коштовностей можна побачити безцінне зібрання історичних цінностей часів Київської Русі. 
Офіційна назва Лаври — Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Більшість будівель монастиря датується ХІІ-ХІІІ століттями, і виконані в архітектурному стилі українського бароко. З XII століття в Монастирі збереглася лише одна церква з архітектурними незначними змінами, які були зроблені пізніше. Ця церква над брамою головного входу в Монастир і її називають надбрамна. Повна назва Церкви — Троїцька надбрамна церква (вхід на територію Лаври) — Церква Святої Трійці над брамою. 
Зараз нижня Лавра перебуває у віданні Української Православної Церкви (Московського Патріархату), а верхня Лавра — у віданні національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. 

Корисна інформація: 
Адреса: м. Київ, вул. І. Мазепи, 21-25. Тел.: 38 (044) 280-30-71 
Режим роботи: 9:00-19:00 (взимку 9:30-18:00) 
Адреси сайтів: http://www.kplavra.kiev.ua/, http://www.lavra.ua/

Источник: stejka.com

Киево-печерская лавра

Києво печерська лавра опис

Киево-печерская лавра. Фото @alina_bogdan23

Киево-Печерская Лавра (Києво-Печерська лавра) – уникальная православная святыня, основанная в 1051 году монахами Антонием и Феодосием. Располагается она в центральном районе украинской столицы, на правом берегу реки Днепр. Вся территория монастыря раскинулась на двух живописных холмах, заняв площадь 30 гектаров. Паломников и туристов более всего привлекают сюда пещеры, с которых и началось строительство этого храмового комплекса. На данный момент Киево-Печерская Лавра включает в себя 41 постройку, среди которых – удивительный собор, стройные колокольни, множество церквей, зданий бытового и светского назначения. Сегодня комплекс разделяют на Верхнюю (Национальный Киево-Печерский историко-культурный заповедник) и Нижнюю (Украинская Православная Церковь) Лавры; они обе открыты для посещения.

Києво печерська лавра опис

Киево-печерская лавра. Фото @tetiana1706colotulo

Главная ценность лавры — мощи преподобных отцов и избранных мирян — например, здесь с XIV в. находится усыпальница многих княжеских и знатных родов, а также могила Петра Аркадьевича Столыпина. Все мощи размещены в древних деревянных рамах, над каждой из них есть табличка с указанием имени и сана, а также икона (большинство из них датируются 19 веком). Сами святые закрыты специальными одеждами, но у некоторых оставлены непокрытыми кисти рук. Так посетители могут сами убедиться, что тела не тлеют. Сюда часто привозят известные и очень древние чудотворные иконы — например, икону Успения Божьей Матери. Но самые ценные сокровища лавры находятся под землей, на глубине от пяти до пятнадцати метров, именно там без малого тысячу лет назад поселился основатель монастыря монах Антоний. В подземных пещерах размещаются кельи, где монахи проводили свою жизнь в молитвах за простых людей.

Києво печерська лавра опис

Киево-печерская лавра.

Главным храмом комплекса является Успенский собор – одно из самых древних сооружений Лавры. Великая церковь Успения Богородицы Печерского монастыря была заложена в 1073 г. игуменом Феодосием, но он скоропостижно скончался, поэтому снова к строительству приступили только в 1075 году. Успенский собор почти полностью уничтожили взрывом в 1941 году, восстановили его только в 2000 г. Сегодня каждый гость Киево-Печерской Лавры может увидеть в специальной ротонде большой обломок древней стены храма.

До момента разрушения строения в 20 веке в нем насчитывалось более 300 захоронений князей, святых и значимых людей разных эпох. Многие из надгробий представляли большую ценность, поскольку были произведениями искусства знаменитых мастеров.

Києво печерська лавра опис

Киево-печерская лавра. Фото @mashuniaorlova

Реликвии лавры:

  • Нерукотворная икона «Успение Божьей Матери», перед образом которой молился сам Петр Великий перед походом под Полтаву. Однако оригинальная икона была утеряна, но сохранившаяся ее копия хранится в Крестовоздвиженском храме и тоже обладает чудотворными свойствами.
  • Шапочка Марка Пещерника, еще называемого гробокопателем. Этот головной убор из металла весит четыре килограмма и ему приписывают исцеление человека от разных болезней, порчи и сглаза. Шапочка наделяет человека сильной положительной энергией, забирая всю негативную. Реликвия хранится в Ближних пещерах.

Комплекс «Святая Успенская Киево-Печерская Лавра» знаменит не только святынями и храмами – на территории Лавры активно и успешно функционирует несколько музеев и выставок светского характера.

Музей исторических драгоценностей Украины (ул. Лаврская, 21) имеет постоянную экспозицию. Она включает в себя предметы времен древней Руси из золота, серебра, драгоценных камней, а также уникальные артефакты 6-3 веков до нашей эры. В музее книги и книгопечатания Украины (ул. Лаврская, 21, корпус 9) представлена экспозиция, отражающая всю историю типографского дела от древних времен до сегодняшнего дня. Гости смогут увидеть уникальные рукописные фолианты, раритетные издания и старинную технику для печатания.

Києво печерська лавра опис

Киево-печерская лавра. Фото @anastasia_apanasenko

Как добраться:

Наиболее удобным способом добраться до Киево-Печерской Лавры для тех, кто плохо знает город, является метро. «Арсенальная» – ближайшая к Лавре станция – имеет всего один выход, поэтому заблудиться вы точно не сможете. Сразу на поверхности расположена остановка городского транспорта, подойдут маршруты 24, 406, 470, 520.

Источник: www.Sputnik8.com

История

Впервые пещеры лавры упоминаются в «Повести временных лет» преподобного Нестора Летописца (нач. XII в.). Основателем пещерного затворничества на месте будущей обители летописец называет священника Илариона, выдающегося подвижника и богослова, служившего в храме Двенадцати апостолов в киевском предместье Берестове. Отец Иларион избрал для молитвенного уединения живописный холм неподалеку от Берестова и подобно первым христианским подвижникам, ископав в нем двухсаженную пещеру, затворялся в ней для молитвы. Выдающийся церковный и государственный деятель, духовник Ярослава Мудрого, Иларион в 1051 году стал первым русским по происхождению митрополитом. По избрании его на Киевскую кафедру пещерка в Берестове опустела. В том же году в ней поселяется вернувшийся с Афонской Горы преподобный Антоний Печерский, положивший здесь начало монашескому деланию. Именно это дату ― 1051 года, Нестор Летописец указывает как год основания пещерной обители.

Благочестие святого Антония привлекло в его пещеру последователей, в числе которых был и преподобный Феодосий, ставший впоследствии настоятелем монастыря и первоначальником общежительного монашества на Руси. Ученики Антония, поселившись возле него в пещере, ископали для себя новые келии, соединив их коридорами. В пещерах были устроены и первые храмы. 10 лет спустя, когда число братии достигло 12 человек, преподобный Антоний, всегда стремившийся к уединению, удалился на другой холм, где выкопал для себя новую пещеру, положив таким образом основание комплексу пещер, названных впоследствии Ближними (или Антониевыми). Первоначальные пещеры получили название Дальних (или Феодосиевыми).

С увеличением числа иноков пещеры стали тесны для братии, и они построили наземную церковь Успения Пресвятой Богородицы и келии. Число приходящих в обитель все увеличивалось, поэтому преподобный Антоний испросил у великого князя Изяслава Ярославича всю гору над пещерой. Возникший монастырь получил название Печерского.

После погребения в пещерах преподобного Антония (†1073 г.) здесь стали хоронить и братию. Для этого в стенах пещер прокапывали ниши глубиной до двух метров, высотой и шириной ― до половины метра. Тело усопшего клали на доску и задвигали в узкую нишу, которую закрывали деревянным щитом, позже ― замуровывали. По сложившемуся в Печерской обители обычаю, по прошествии двух лет погребения открывались, и костные останки переносили в крипты ― костницы. Если оказывалось, что останки подвижников сохранились нетленными, их оставляли на прежнем месте. Мощи преподобного Феодосия в 1091 году были торжественно перенесены в построенную в 1089 году Великую Успенскую церковь, мощи других подвижников до XVII в. оставались в пещерных криптах. Мощи преподобного Феодосия находились в Успенском соборе до 1240 г. При нашествии орд Батыя, ввиду опасности поругания, они были спрятаны, и место их захоронения неизвестно. Имена и духовные подвиги печерских монахов, нетленные мощи которых почивали в пещерах, ко времени их обретения были еще на памяти у братии и кратко записывались на досках, прикрывающих погребения. С этих досок сведения о преподобных впоследствии были переписаны и сохранились в Печерском Патерике. На тех же досках писали лики угодников, многие из которых уже в первые десятилетия существования Печерской обители почитались как местночтимые святые.

В 1108 г. был канонизирован преподобный Феодосий Печерский, а в 1133 г. ― преподобный Антоний. В 1643 г. святитель Петр (Могила), митрополит Киевский, канонизировал 69 Печерских подвижников. С этого времени Киево-Печерская лавра становится главной отечественной святыней ― русским Иерусалимом, центром паломничества верующих. Тогда же для большего удобства паломников обветшавшие пещеры были благоустроены. Узкие и обваленные коридоры укреплялись и расширялись таким образом, чтобы в них беспрепятственно могло разминуться два человека. Были реконструированы древние пещерные храмы: в Ближних пещерах ― церкви во имя преподобного Антония Печерского и Введения Пресвятой Богородицы во храм, в Дальних ― Благовещенская и Рождества Христова, а также устроены новые храмы: в Ближних ― во имя преподобного Варлаама (1691 г.), и в Дальних ― преподобного Феодосия Печерского (нач. XVIII в.).

На протяжении веков пещеры служили местом молитвы и аскетических подвигов монахов, хранилищем святынь и убежищем жителей Киева в годы лихолетий и иноземного нашествия. Не только в глубокой древности, но и в более близкие нам времена, когда Киеву угрожала опасность вражеских набегов, в пещерах Лавры укрывали православные святыни. Так, в 1978 г. в одной из крипт Ближних пещер археологи обнаружили замурованную бутылку с письмом, подписанным архимандритом Валерием (Устименко), бывшим с января 1942 г. настоятелем, а с 1944 г. ― наместником Киево-Печерской лавры (†1950 г.). В письме, датированном июлем 1942 г., сообщалось о том, что по возвращении в обитель братия нашла в ризнице Дальних пещер святые мощи великомученицы Варвары, cвященномученика Макария, митрополита Рафаила (Заборовского), находившиеся прежде в Софии Киевской и Владимирском кафедральном соборе. Киево-Печерская лавра в 1930 г. была закрыта богоборческой властью и возобновила свою деятельность в 1941 г., после оккупации немцами Киева. Вторично была закрыта в 1961 г., в период так называемых хрущевских гонений. С 1988 года после десятилетий богоборческих гонений, Киево-Печерская лавра вновь была открыта для верующих как действующий монастырь, в пещерах возобновилось богослужение и молитва.

Описание

На территории Киево-Печерской Давры находится около ста сооружений. Большинство строений Монастыря датируется ХII-ХIII веками, и являются прекрасным примером стиля Украинского Барокко в архитектуре. Печерская обитель дала православному миру полторы сотни святых подвижников, сохранив нетленные останки 119 из них в своих пещерах.

Название «Печерская» происходит от слова «пещеры», которые были найдены на этой территории и в которых селились первые монахи.

На территории Лавры находятся множество музеев и выставок. Например, в музее драгоценностей можно увидеть бесценное собрание исторических ценностей времён Киевской Руси.

Киево Печерская Лавра делится на две части: Нижнюю и Верхнюю. Верхняя Лавра – это территория государственного историко-культурного заповедника. В Нижней Лавре располагается действующий мужской монастырь, находятся Ближние (Антониевы) и Дальние (Феодосиевы) пещеры.

Сегодня лабиринты Ближних и Дальних пещер являются сложной системой подземных коридоров высотой 2 –2,5 ми в ширину до1,5 м, но многие значительно уже. Залегают пещеры на глубине от 5 до15 м, причем, дальние пещеры более глубокие. Длина Ближних пещер-313 м, Дальних –293 м.

Храмы и сооружения на территории Лавры

  • Надвратный (над святыми вратами Лавры) храм во имя Живоначальной Троицы. Троицкая надвратная церковь (Святые врата) — древнейшая из сохранившихся.
  • Аннозачатиевская церковь
  • Большая Лаврская колокольня
  • Колокольня на Ближних пещерах
  • Колокольня на Дальних пещерах
  • Крестовоздвиженская церковь
  • Собор Успения Пресвятой Богородицы
  • Трапезная церковь преподобных Антония и Феодосия
  • Церковь «Всех преподобных отцов печерских»
  • Церковь «Живоносный источник»
  • Церковь Всех Святых
  • Церковь и бывшие больничные покои Никольского монастыря
  • Церковь Рождества Пресвятой Богородицы
  • Церковь Спаса на Берестове
  • Церковь Христова Воскресения
  • Благовещенская церковь
  • Киевские Духовная Семинария и Академия
  • Киевское областное училище культуры
  • Колодец преподобного Антония
  • Колодец преподобного Феодосия
  • Малярная башня
  • Митрополия
  • Онуфриевская башня
  • Памятник Нестору Летописцу
  • Часовая башня
  • Часовня
  • Южные ворота
  • Могила Петра Столыпина

Святыни

Киево-Печерская икона Успения Пресвятой Богородицы — святыня монастыря. По преданию, икону вручила Сама Пресвятая Богородица строителям Киево-Печерской Лавры. От иконы нередко совершались чудеса, исцеления. Оригинал иконы исчез после взрыва Успенского собора в 1941 году. Одна из копий древней иконы сейчас находится в Крестовоздвиженском храме над царскими вратами. Она также украшена, как и оригинальная икона. Также по древнему обычаю после литургии ее опускают, чтобы прихожане могли поклониться святыне.

Мощи в Ближних пещерах

В Ближних пещерах находится захоронение основателя Печерского монастыря преподобного Антония. Также в Ближних пещерах почивают мощи 73 печерских подвижников. Среди них — прпп. Варлаам, Никон Великий и архимандрит Поликарп; епископ Суздальский Симон, первый русский историк Нестор Летописец; Агапит, врач безмездный; князь-монах Никола Святоша — основатель первой монастырской больницы; первый русский иконописец Алипий, двенадцать греков-зодчих и иконописцев Успенского собора, былинный богатырь и монах Илья Муромец. В честь святых, погребённых в Ближних пещерах установлено празднование — Собор преподобных отцов Киево-Печерских Ближних пещер.

Мощи в дальних пещерах

В Дальних пещерах покоятся мощи 49 канонизированных святых, среди которых: святитель Филарет, митрополит Киевский (Амфитеатров), святитель Павел, митрополит Тобольский (Конюскевич), св. священномученик Владимир, митрополит Киевский, преп. Иосиф Многоболезненный.

В Дальних пещерах также был похоронен в 1074 году один из основателей Киево-Печерского монастыря Феодосий Печерский. Мощи Феодосия были найдены в 1091 году и торжественно перенесены в Успенский собор Киево-Печерской лавры. В 1240 году, когда войска хана Батыя захватили Киев, мощи во избежание осквернения были спрятаны. Место захоронения держалось в тайне и со временем забылось.

В честь святых, погребённых в Дальних пещерах, установлено празднование Собор преподобных отцов Киево-Печерских Дальних пещер. Кроме святых, известных по именам, в составе Собора совершается память тридцати безымянных святых, чьи главы являются мироточивыми и хранятся в Дальних пещерах.

Престольные праздники

Успение Пресвятой Богородицы — 28 августа

Местонахождение

Лаврская ул., 15, корп. 42 Киев, Украина, 01015

Где остановиться

В Лавре на сегодня (май 2016 г.) есть 3 гостиницы. Бронировать места следует заранее по телефону:

Дом «Лаврский паломник»

Адрес: Киев, ул. Лаврская, 15

Телефоны:

+38(044)379-34-05, +38(063)220-99-33 — Дом «Лаврский паломник» корпус №58
+38(044)379-34-80, +38(093)381-01-87 — Дом «Лаврский паломник» корпус №54
+38(093)345-01-21 — Дом «Лаврский паломник» корпус №56

Бронирование мест для паломнических групп производится не ранее, чем за месяц и не более чем на 3 суток. При этом присутствует возможность продления.
На территории монастыря есть паломническая трапезная (бесплатная) и паломническое кафе (платное).

До гостиниц ближе идти от остановки ул. Цитадельная. Отсюда видны врата, ведущие в Нижнюю Лавру. Нужно зайти в них и спуститься вниз по брусчатому спуску до Церкви во имя иконы Божьей Матери Всех скорбящих Радосте. Пройдя её, повернуть направо.

Гостиницы расположены в корпусах 54, 56 и 58. В корпусе 54 имеются номера 2-, 3-, и 4-местные. 1-й этаж — мужской, 2-й — женский, 3-й не помню.:) Стоимость за 1 сутки на 1 человека: в 3- и 4-местном — 130 гривен, в 2-местном — 150 гривен. В номере только всё самое необходимое: кровати и прикроватные тумбы, вешалки, стол, чайник, чашки. Чисто, уютно. На этаже имеется туалет (несколько кабин, расположен в конце коридора) и душевая (тоже несколько кабин но в отдельном от туалета помещении). С горячей водой проблем нет. Если нужен холодильник, то нужно обратиться к администратору, он даст ключ от помещения, где есть холодильник. В 56-м корпусе условия предположительно хуже. В 58-м корпусе есть номера повышенной комфортности.

Галерея

Источник: azbyka.ru


Categories: Другое

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.