Ось уже сотні років рослини Світового океану привертають увагу дослідників підводної флори. Не дивно, адже з часів перших мореплавців й до сьогодні, океан вважається вивченим не більше ніж на 5%. Давайте разом зазирнемо в таємничу природу «колиски людства». Крім багатству видів морських тварин нас здивує різноманітність рослинного підводного світу.

Рослини Світового океану

 

Рослини на дні океану

Наявність флори на дні океану саме по собі дивовижне явище. Середня глибина Світового океану становить близько 4 км. Промені світла мають властивість проникати на глибину не більше 100 метрів. Тому велика частина океану, і відповідно нашої планети перебуває у постійній темряві. Це в свою чергу робить важким появу на глибині будь-якої форми життя, особливо рослинної. Отже, підводні морські рослини – це справжнє диво природи!


Основний принцип, за яким розселені рослини на дні – чим далі від берега, тим їх менше. На мілині рослинний світ може нагадувати зарості густого лісу. Найбільш густонаселені прибережні зони знаходяться на глибині до 200 метрів. У міру заглиблення зменшується й кількість рослинності в океані.

Моря є місцем існування багатьох різних форм життя, але підводна рослинність не так численна, як на поверхні землі. Природно, що різниця в географічному розташуванні та кліматі позначається на підводній флорі. Залежно від зони розташування різниться і рослинний світ. Нижче ми розглянемо особливості підводної флори кожної частини Світового океану.

Рослини Світового океану

 

Рослинний світ Тихого океану

Флора Тихого океану, найбільшого за величиною і глибиною океану на Землі, налічує понад 50% всіх рослинних організмів Світового океану. Найбільша складова рослин Тихого океану – це фітопланктон (дрібні різнорідні рослинні організми, які вільно дрейфують у товщі води; це їжа для морських тварин).

У фітопланктон Тихого океану переважно входять одноклітинні мікроводорості, яких на сьогодні науці відомо 1300 видів. Серед них виділяють протококкові, діатомові, колоніальні водорості, а також дінофлагелляти (перидинеї), кокколітофоріди та ціанобактерії.

Рослини в Тихому океані зосереджені переважно на підйомах холодних глибинних вод, зважаючи на потрапляння в товщу води більшої кількості сонячного світла. Донна флора Тихого океану в цих ділянках налічує 4000 видів водоростей і понад 30 видів квіткових рослин.


У помірному та холодному кліматі переважно ростуть бурі водорості з групи ламінарієвих. Особливе здивування викликають 200-метрові гігантські представники цього виду. На мілководді водорості ламінарії ростуть великими заростями – морськими лісами. У тропічному кліматі особливо поширені фукусові, зелені та червоні водорості. У тропічній та субтропічних зонах величезні площі займають коралові рифи та поліпи, рослини фукуси (морський виноград, морські дуби та цар-водорості), а також мангрові ліси, які мають властивість рости в солоній воді.

Рослини Світового океану

 

Рослинний світ Атлантичного океану

Другим за площею та глибиною є Атлантичний океан. Так само, як і в Тихому океані, основна частина флори Атлантичного океану представлена водоростями та травими. Відмінність цих двох океанів у тому, що перший лідирує за масою підводних рослин, в порівнянні з іншими океанами. Другий же займає першість за чисельністю видів.

Різноманітність підводної флори залежить від глибини та температури води. На дні зустрічається один з найдавніших видів рослини – посидонія (лат. Posidonia). Приблизний вік цієї «морської трави», встановлений вченими – 100 000 років.


посидонія Рослини Світового океану

 

Інша морська трава Камка розстеляється мілководдям або на глибині не більше 10 метрів. Часто рослина повністю занурена у воду, але іноді її верхівка може знаходитись на плаву.

Серед найпоширеніших рослин на дні Атлантики варто відзначити морський мох, макроцистіси (найбільші бурі водорості), Хондрус (ірландський мох) та порфіру.

З фітопланктону в північній частині Атлантичного океану в основному зустрічаються бурі (фукоїди, ламінарії, алярії) та червоні водорості. У тропічній частині присутні зелені (каулерпи), а також інші види бурих й червоних водоростей (літотамнієві, саргасові). Фітопланктон Атлантичного океану досить багатий і налічує понад 245 різних видів. Морські рослини можуть чергуватися в залежності від сезону та зони поширення.

 

Рослини Індійського океану

Води Індійського океану мають мутне забарвлення. Причиною цьому є велика кількість фітопланктону, основу якого складає водорість тріходесміум. Ця синьо-зелена одноклітинна водорість в період травневого розвитку стає червоною через що й забарвлює поверхню води в матовий темний відтінок.

Рослини Світового океануІндійскій океан є третім за площею та глибиною з п’яти світових океанів. Крім водоростей, які звичні для Тихого та Атлантичного океанів, тут рясно наповнюють підводний світ вапняні водорості літотамнії та халімеда. Вони разом з кораловими поліпами беруть участь в будівництві рифових структур, в результаті чого утворюються коралові платформи протяжністю до кількох кілометрів.


Типовим для берегової зони Індійського океану є фітоценоз мангрових лісів. Манграми покриті узбережжя Індійського океану на південному сході Африки та Азії, а також на Мадагаскарі.

Ближче до екватора, у північній частині океану, зустрічаються нестандартні динофітові водорості, відомі своєю унікальною властивістю світитися в темряві.

 

 

Рослинний світ Північно-Льодовитого океану

Досить скромною, в порівнянні з попередніми, є флора Північно-Льодовитого океану через свою сувору кліматичну зону та малу площу. Лише в Північно-Європейському басейні, Білому та Баренцевому морі ростуть ламінарії, фукуси, альфенція, а також камка (зостера).

З 200 видів фітопланктону, 92 види – діатомеї, які пристосувалися до холодного клімату північних морів. Більшість з них приживаються на поверхні дна. Діатомеї або бацилярієфіцієві водорості складають до 80% всієї маси фітопланктону Баренцевого моря.

Рослини Світового океану


 
Рослинний світ Південного океану

Океанологи до сих пір не прийшли до єдиного висновку щодо Південного океану. Нерідко його виділяють як повітряний простір, маючи на увазі під цим складові південних частин Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, що оточують Антарктиду.

Незважаючи на теплу назву, клімат Південного океану вкрай холодний, що ускладнює розвиток різноманіття форм життя рослинних організмів.

Через часту зміну сезонної динаміки спостерігається постійна кількісна зміна фітопланктону. До того ж, з півночі на південь зміщується зона цвітіння.

Понад 180 видів діатомових водоростей й лише трохи синьо-зелених водоростей ростуть в Південному океані. Їх максимальна чисельність досягає своєї кульмінації в період цвітіння (в низьких широтах іноді відбувається двічі, у високих – один раз на рік).

Варто відзначити, що значними ділянками океанів є моря, затоки, протоки і т.д. Рослинний світ тут представлений знвчно більшою різноманітністю.

 

Як рослини Світового океану страждають від забруднення води

На жаль, «блакитна колиска» нашої планети серйозно забруднена людиною. Щодня у води світового океану ми скидаємо тонни пластикових відходів, стічні води, нафту, важкі метали та різні хімікати.

Рослини Світового океану

Від забруднення повільно помирають моря. Прибережні води забруднені найбільше, з огляду на більшу кількість джерел відходів. Відповідно біля берега, де найбільше рослин і де ми любимо купатися, зосереджені збудники інфекцій. Патогенні організми розмножуються у зв’язку з викидами берегових заводів, які постійно збільшуються, та курсуючими морськими кораблями.


Негативний вплив таких викидів на рослини Світового океану виражається у цвітінні води, що в свою чергу сильно впливає на масове розростання планктону та водоростей. Через це також страждає морська фауна і ускладнюється рибний промисел. До того ж, зайва кількість водоростей після цвітіння не дозволяє їм нормально розкладатися на дні, що також сприяє розмноженню бактерій, що поглинають життєво важливий кисень.

Над кораловими рифами вже багато років висить загроза зникнення, адже вони не змогли пристосуватися до забруднення морської води.

Оскільки всі екосистеми тісно пов’язані між собою, забруднення світового океану шкодить не тільки рослинному світу, а й тваринам морських глибин і навіть людині – з блискавичною швидкістю зменшуються популяції риб. Все частіше люди страждають від вірусних інфекцій після купання у прибережній зоні.

На щастя, в даний час активно ведуться розробки щодо контролю забруднення та очищенню головного водного резервуара нашої планети. Ми зобов’язані зробити все можливе й неможливе, щоб зберегти якомога більше видів тварин та рослин Світового океану. Інакше після них під загрозою зникнення опиниться сама людина.


Рослини Світового океану

 

Джерело: Екологічний блог (ruslo.info)

Источник: ruslo.info

Багатий і різноманітний тваринний світ Атлантики. Тварини населяють всю товщу води океану. Різноманітність фауни наростає в сторону тропіків. У полярних і помірних широтах вони нараховують тисячі видів, в тропічних – десятки тисяч.

У помірних і холодних водах мешкають великі морські ссавці (кити, ластоногі), риби (оселедця, тріскові, камбалові), багато веслоногих і ракоподібних. Більше 100 видів тварин біполярні, тобто живуть тільки в холодному і помірному поясах, наприклад:

  • тюлені;
  • кити;
  • сардини;
  • мідії та ін.

Тропічні широти характеризуються великою кількістю видів тварин.

Дуже своєрідний світ коралів, але коралові споруди Атлантики незначні в порівнянні з Тихим океаном.

На глибині близько 4 метрів біля берегів Куби мешкає корал «морське віяло», що має вигляд лопухоподібного листя, пронизаних мережею судин, – це м’який корал гонгонарія, який утворює цілі зарості – «підводні ліси».

У тропічних водах багато небезпечних для людини мешканців:

  • акул;
  • барракуд;
  • мурен.

Є риби-їжаки і безхребетні морські їжаки, уколи голок яких дуже болючі.

Глибоководні райони Атлантичного океану, як і інших океанів, становлять особливе середовище величезного тиску, низьких температур і вічної пітьми. Тут можна зустріти:

  • ракоподібних;
  • голкошкірих;
  • кільчастих хробаків;
  • кремнієвих губок;
  • морських лілій.

В Атлантичному океані існує і «океанська пустеля» («океанська Сахара») – це Саргасове море, де величина біомаси становить не більше 25 мг/м3, що в першу чергу пов’язано, мабуть, з особливим газовим режимом моря.

А ось повний список найпоширеніших тварин Атлантичного океану:

  • Атлантичний білобокий дельфін;
  • Афаліна;
  • Біломордий дельфін;
  • Горбатий кит;
  • Гринда;
  • Карликовий кашалот;
  • Карликовий кит;
  • Кашалот;
  • Кільчаста нерпа;
  • Косатка;
  • Мала косатка;
  • Морська свинка;
  • Морський леопард;
  • Звичайний дельфін;
  • Звичайний тюлень;
  • Північний гладкий кит;
  • Сейвал;
  • Сірий дельфін;
  • Сірий тюлень;
  • Синій кит;
  • Тюлень-монах (білобрюхий);
  • Фінвал;
  • Південний гладкий кит.

Источник: moyaosvita.com.ua


Група вчених із міжнародної дослідницької програми MAR-ECO виявила десять раніше невідомих видів морських мешканців між Ісландією і Азорськими островами. На думку авторів відкриття, ці тварини близькі до еволюційної ланки між хребетними і безхребетними представниками фауни.

«Ми були здивовані тим, наскільки різні тварини знаходяться по різні сторони середньоатлантичного хребта не більше ніж у десяти кілометрах один від одного, — заявив професор Монті Прайд, директор лабораторії вивчення океану Університету Абердіна. — Ландшафт цих місць немов повторює один одного, але у відношенні різноманітності фауни такого сказати не можна».

Використовуючи нову технологію і точну навігацію на глибині між 700 і 3,6 тис. м під водою, вчені уздовж середньоатлантичного хребта, між Ісландією і Азорськими островами виявили три нових види кишководихаючих жолудеподібних черв’яків Enteropneusten. Учасники експедиції спостерігали, як ці незвичайні істоти без очей і мозку щось поїдають на морському дні, залишаючи за собою спиралевидні сліди. Також у районі крутих схилів і скель дослідники виявили і нові види так званих морських огірків, які відпливали від науковців із неймовірною швидкістю.

Загалом шеститижнева експедиція судна James Cook виявилася більш ніж вдалою, оскільки вченим вдалося не тільки виявити нових тварин, але й з’ясувати особливості їхнього життя.

«Нам було цікаво, як харчуються тварини на великій глибині, де їжу взагалі складно знайти», — зауважив Бен Уігам, вчений з Університету Ньюкасла.


Початковою метою програми MAR-ECO є «перепис морського життя». За словами біологів, на сьогоднішній день залишаються невідомими не менше мільйона видів мешканців морських глибин. У той час як «на суші» до каталогу вчених потрапили 1,5 млн. рослин і тварин. Загалом учасникам експедиції належить обстежити всі екосистеми, від узбережжя до глибоководної зони моря. А результати своєї експедиції вони оприлюднять наприкінці цього року.

За матеріалами: The Telegraph, Газета.Ru

Источник: dt.ua


Categories: Океан

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте, как обрабатываются ваши данные комментариев.